Відтворення та вдосконалення основних фондів

Напрямки інтенсифікації відтворення основних фондів.

Протягом останніх років на більшості під¬приємств різних галузей народного господарства України спостерігається низький рівень ефектив¬ності відтворювальних процесів. Коефіцієнти оновлення й вибуття машин і устаткування, тобто найбільш активної частини основних фондів на промислових підприємствах, коливаються в межах відпо¬відно 5-6 та 2-3% загального їхнього обсягу, а коефіцієнт еконо¬мічного спрацювання досягає 50-55% загальної вартості. Парк діючого виробничого устаткування містить майже третину фізич¬но спрацьованих і технічно застарілих його одиниць. Саме цим пе¬редовсім пояснюється невідкладне завдання прискорення й підви¬щення ефективності відтворення основних фондів, зростання тех¬нічного рівня застосовуваних засобів праці. За сучасних умов слід запровадити і реалізувати такі головні напрямки інтенсифікації відтворення основних фондів:усебічне прискорення розвитку машинобудівного комплексу України, радикальна перебудова його структури з метою макси¬мально можливого задоволення народногосподарського попиту на достатньо широку номенклатуру різних видів машин та устатку¬вання, забезпечення виготовлення нових поколінь техніки і закінчених (технологічно зв'язаних) систем машин, розробка та організація виробництва тих знарядь праці, які раніше взагалі не виго¬товлялись або імпортувались з інших країн;

зосередження зусиль різних галузей науки на пріоритетних напрямках науково-технічного прогресу, форсованому розвитку пере¬довсім наукомістких виробництв, істотному підвищенні техніко-організаційного рівня та соціально-економічної ефективності виробництва на підприємствах різних галузей народного господарства;

докорінне поліпшення всієї організації робіт та економічного її обґрунтування на всіх стадіях відтворювального процесу (проек¬тування - виробництво - розподіл - запровадження - експлуа¬тація нової техніки);

дотримання кожним підприємством власної стратегії техніч¬ного, організаційного та економічного розвитку; переорієнтація інвестиційної політики на максимальне технічне переозброєння й реконструкцію діючих виробничих об'єктів; різке збільшення мас¬штабів вилучення з виробництва технічно застарілих і економічно малоефективних машин та устаткування, перехід від практики оди¬ничної заміни спрацьованих знарядь праці до систематичного ком¬плексного оновлення техніко-технологічної бази взаємозв'язаних виробничих ланок підприємств;

створення ринкового економічного механізму країни, спромо¬жного забезпечити постійну заінтересованість усіх ланок управлі¬ння виробництвом у здійсненні найбільш ефективних відтворювальних процесів і сприйнятті науково-технічних та організаційних но¬вацій (нововведень).

Практична реалізація перелічених головних напрямків інтен¬сифікації відтворювальних процесів потребує не лише актив¬ної інженерно-виробничої діяльності самих підприємств, а й мобі¬лізації великих власних фінансових коштів. У повному обсязі вона можлива за умови передовсім постійної державної підтримки, без¬посередньої участі багатьох інститутів ринкової інфраструктури та іноземного капіталу.

Висновок.

Просте й розширене відтворення основних виробничих фондів відбувається в безперервному процесі здійснення різних його взає¬мозв'язаних форм - ремонту, модернізації та заміни окремих еле¬ментів засобів праці; технічного переозброєння, реконструкції та розширення діючих цехів, виробництв і підприємств у цілому, а та¬кож спорудження нових аналогічних виробничих об'єктів. Необхід¬ною передумовою нормального перебігу відтворювальних процесів є постійний облік ступеня спрацювання (старіння) та амортизації основних фондів. Вчасний ремонт, модернізація та зміна основних фондів відіграють велику роль в процесі підвищення ефективності виробництва.

Забезпечення високих темпів розвитку і підвищення ефективності виробництва можливе лише за умови інтенсифікації відтворення та ліп¬шого використання діючих основних фондів підприємств. Ці про¬цеси, з одного боку, сприяють постійному підтримуванню належно¬го технічного рівня кожного підприємства, а з іншого - дають змо¬гу збільшувати обсяг виробництва продукції без додаткових інвес¬тиційних ресурсів, знижувати собівартість виробів за рахунок ско¬рочення питомої амортизації й витрат на обслуговування виробництва та його управління, підвищувати фондовіддачу і прибутковість.