Значення і напрямки підвищення фінансових результатів виробничої діяльності
Саме така ситуацiя виражає змiст фiнансової стiйкостi пiдприємства.
Фiнансова стiйкiсть вiдображає такий стан його фiнансових ресурсiв i такий ступінь їхнього використання, при якому пiдприємство вiльно маневруючи грошовими засобами здатне забезпечити безперебiйний процес виробництва i реалiзацiї продукцiї, а також затрати на його розширення й оновлення.
Фiнансовi ресурси можуть бути в необхiдному обсязi сформованi тiльки за умови ефективної роботи пiдприємства, яка зможе забезпечити одержання прибутку.
За рахунок прибутку в ринковiй економiцi пiдприємство створює фiнансову базу як для самофiнансування поточної дiяльностi, так i для здiйснення розширеного вiдтворення. Використовуючи прибуток, пiдприємство може не лише погасити свої зобов'язання перед бюджетом, банками та iншими пiдприємствами i органiзацiями, а й iнвестувати засоби в нове будiвництво, реконструкцiю чи модернізацію наявного устаткування або замiну його прогресивнiшим. При цьому для досягнення
i пiдтримання фiнансової стiйкостi важлиий не тiльки абсолютний обсяг прибутку, а й його рiвень щодо вкладеного капiталу пiдприємства або затрат, тобто рентабельнiсть.
Величина i динамiка рентабельностi характеризує ступiнь дiлової активності пiдприємства та його фiнансове благополуччя.
У пiдприємства, що має низький рiвень фiнансової стiйкостi, спостерiгається спад дiлової активностi, рентабельностi i вiддачi наявних активiв. Збитковiсть фінансово-господарської дiяльностi свiдчить про те, що будь-яке збиткове пiдприємство перебуває перед загрозою банкрутства.
Однак це не означає, що будь-яке збиткове пiдприємство негайно збанкрутує. Збитковiсть може бути тимчасовою i не виключено, що керiвництво i менеджери пiдприємства знайдуть ефективнi рiшення i виведуть пiдприємство з фiнансової кризи.
Для функцiонування i розвитку в умовах внутрiшнього i зовнiшнього
середовища, якi iстотно змiнюються, пiдприємство повинно володiти гнучкою структурою фiнансових ресурсiв i при необхiдностi мати можливiсть залучати позичковi кошти, тобто бути кредитоспроможними.
Кредитоспроможним є пiдприємство, що має передумови для одержання кредитних ресурсiв i здатне своєчасно повернути одержану позику з виплатою належних вiдсоткiв за рахунок прибутку та iнших фiнансових ресурсiв.
Збiльшення обсягу прибутку i позитивна динамiка рентабельності сприятливо впливають на фiнансовий стан пiдприємства, пiдвищують його фiнансову стiйкiсть i кредитоспроможнiсть.
Результатом екномiчного процесу є певний дохід: валовий, чистий, кiнцевий тощо.
За новими стандартами iз дiяльнстю пiдприємства як сукупнiстю звичайної (операційної, фiнансової, iнвестицiйної) i надзвичайної дiяльностi з точки зору формування й розподiлу доходiв можна розрізняти певнi складовi економiчнi процеси:
1/ формування чистого доходу вiд основної дiяльностi;
2/ формування валового прибутку (збитку ) вiд основної дiяльностi;
3/ формування прибутку ( збитку ) вiд операцiйної дiяльностi;
4/ формування прибутку ( збитку ) вiд звичайної дiяльностi до оподаткування ;