Мета і завдання виробничої діяльності і шляхи її реалізації

нормативний метод (найбільш точний; планові показники розраховуються на підставі прогресивних норм використання ресурсів із врахуванням їх змін в результаті впровадження організаційно-технічних заходів у плановому періоді);

метод економіко-математичних моделей (оптимізація планових рішень);

ресурсний метод, який базується на врахуванні умов господарювання та наявних ресурсів і може застосовуватись за монопольного становища підприємства або за слабкої конкуренції;

методи екстраполяції - вивчення динаміки планових показників у минулому, припускаючи, що темпи і пропорції, досягнуті на момент розробки плану, буде збережено в майбутньому;

інтерполятивний метод (протилежний екстраполятивному), за якого підприємство встановлює мету для досягнення її в майбутньому і на цій підставі визначає тривалість планового періоду і проміжні планові показники;

дослідно-статистичний метод (метод середніх показників) передбачає для встановлення планових показників використання фактичних статистичних даних за попередні роки, середніх величин;

факторний метод - планові значення показників визначають на підставі розрахунків впливу найважливіших чинників, які обумовлюють зміни цих показників;

матричний метод є подальшим розвитком балансового методу і полягає в побудові моделей взаємозв'язків між виробничими підрозділами і показниками.

Є такі види планування:

1. перспективне (середньострокове - 2-5 років (питання забезпечення підприємства сировиною, матеріалами, водою, плати за енергію) і довгострокове - 5-15 років і більше (питання придбання устаткування та його використання, кадрова політика, визначення асортименту продукції і ринків збуту);

2. поточне (до одного року).

3. оперативне (передбачає детальну розробку планів підприємства, його підрозділів - цехів, дільниць - на короткі проміжки часу: місяць, декаду, зміну, добу. Воно передбачає 2 етапи:

календарне планування: розробка планів і графіків випуску продукції

оперативне регулювання (диспетчерські відділи слідкують і фіксують виконання календарних планів).Бізнес-план є важливим документом з обґрунтування дій, які забезпечують досягнення мети фінансово-економічної діяльності. Його призначення - допомогти підприємцям в оцінці своїх можливостей, визначитися щодо місткості і перспектив майбутнього ринку, оцінити необхідні витрати і порівняти їх із цінами реалізації продукції для визначення прибутковості справи, переконати інвесторів у привабливості і конкурентоспроможності обраної діяльності, виявити можливі труднощі в діяльності підприємства, встановити контакти із зовнішнім середовищем підприємства тощо.

Бізнес-план повинен бути простим, зрозумілим і доступним для користування. Його структура і зміст не регламентовані. Він може мати різну кількість розділів. Оптимальним за структурою і змістом вважається бізнес-план, який містить такі розділи:

1. Мета і завдання підприємницького проекту.

2. Основні параметри і показники бізнес-плану (строки реалізації проекту, витрати, ефективність і результативність, обсяг виробництва і реалізації продукції, виручка, власні і позичкові кошти, прибуток, рентабельність, якість продукції, строк окупності капітальних вкладень, рівень ризику, гарантії запланованого результату тощо).