Методи обгрунтування планів внутрішніх підрозділів підприємства

ai- продуктивність устаткування у відповідних одиницях ви¬міру /-ої продукції за годину;

Tp- річний фонд часу роботи устаткування;

m середньорічна кількість фізичних одиниць устаткування;

ti- трудомісткість виготовлення одиниці продукції (переробки сировини, час надання послуги в годинах).

Розраховується також технологічна спроможність (потужність) решти виробничих ланок підприємства (поряд з провідними цехами чи дільницями).

Такі розрахунки необхідні для виявлення невідповідності між потенційними можливостями з випуску продукції (надання по¬слуг) окремих виробничих підрозділів і забезпечення узгодже¬ної технологічної пропорційності між взаємозв'язаними вироб¬ничими ланками. Ступінь відповідності потужностей різних структурних підрозділів підприємства визначають через розра¬хунок і порівняння коефіцієнтів суміжності, що характеризують співвідношення потужностей провідного підрозділу та решти ви¬робничих ланок.

Визначення виробничої потужності підприємства завершується складанням балансу, що відбиває зміни її величини протя¬гом розрахункового періоду і характеризує вихідну потужність (Nвих). Для цього використовується формула

Nвих=Nвх+Nотз+Nр±Nна-Nв

Nвх- вхідна потужність підприємства;

Nотз- збільшення потужності протягом розрахункового періо¬ду внаслідок здійснення поточних організаційно-технічних заходів;

Nр - нарощування виробничої потужності завдяки реконструкції або розширенню підприємства;

Nна- збільшення (+) або зменшення (-) виробничої потужності, спричинене змінами в номенклатурі та асортименті продукції, що виготовляється;

Nв- зменшення виробничої потужності внаслідок її вибуття,

тобто виведення з експлуатації певної кількості фізично спрацьо¬ваного та технічно застарілого .устаткування.Визначення й регулювання резервної виробничої потужності підприємства здійснюється з допомогою розрахунків необхі¬дної кількості резервних агрегатів (груп устаткування) та обгрун¬тування розмірів експериментально-дослідних виробництв. Зазви¬чай величина резервних потужностей для покриття пікових наван¬тажень не перевищує 10 - 15%, а для підготовки та освоєння ви¬робництва нових виробів - 3 - 5% загальної потужності. При цьо¬му треба враховувати, що резерв виробничої потужності передба¬чається, головне, для підприємств, що вже досягли рівня вико¬ристання поточної потужності не нижче за 95% і випускають по¬над 25% нової продукції.

Використання виробничої потужності

І У практиці господарювання рівень використання | виробничої потужності діючого підприємства визначається двома показниками:

коефіцієнтом освоєння проектної потужності (співвідношення величин поточ¬ної і проектної потужності);

2) коефіцієнтом використання поточ¬ної потужності (співвідношенням річного випуску продукції та середньорічної її величини).

Нині в Україні рівень використання виробничих потужностей підприємств у більшості галузей економіки, і передовсім у промисловості, становить менше за 50%, а проектні потужності, як правило своєчасно (у нормативні строки) не освоюються.