Основні засади та проблеми інвестування
Ринок реальних активів (інколи вживається термін «мате¬ріальні чи фізичні активи») пропонує такі інвестиційні товари та послуги: нерухомість, ділянки під будівництво (іпотечний ри¬нок); обладнання, будівельні матеріали, дослідницькі, конструк¬торські, будівельні, монтажні, пусконалагоджувальні та інші ро¬боти і послуги (підрядний ринок); нові технології, ліцензії, патен¬ти на винаходи і відкриття, досвід, знання, ноу-хау, інжиніринго¬ві послуги (ринок інтелектуальних цінностей). На цьому ринку як інвестиційний товар реалізується також робоча сила, тобто про¬дається здатність до праці за наймом.
Ринок фінансових ресурсів поділяється на: грошовий ринок (ринок цінних паперів - боргових свідоцтв з термінами пога¬шення менше одного року); ринок капіталів (довгострокових цін¬них паперів та корпоративних акцій); кредитний ринок (боргових зобов'язань за довгостроковими кредитами). Іноді цей ринок на¬зивають ринком позичкового капіталу.
Ринок капіталів, у свою чергу, класифікується як первинний (розміщення нових цінних паперів) та вторинний (торгівля цін¬ними паперами, які були випущені раніше і перебувають в обігу). Фондові біржі є вторинними ринками капіталів, оскільки на них котируються цінні папери, які вже перебувають в обігу. Корпо¬рація, акціями якої здійснюється торгівля на фондовій біржі, не бере участі в операціях на вторинному ринку і, відповідно, не отримує будь-якого прибутку від їх продажу. Також існують вто¬ринні ринки для інших фінансових активів.
Найважливішою складовою ринку інвестицій є ринок інвес¬тиційних товарів. Виробництво і рух цих товарів на ринку забез¬печується елементами інвестиційної інфраструктури. У країнах з розвинутою ринковою економікою мережа таких елементів є над¬звичайно широкою. Головне завдання інвестиційної інфраструк¬тури - обслуговування інвестиційної сфери, задоволення інвес¬тиційного попиту. Основним інвестиційним товаром є продукція проектно-дослідницьких, будівельних, монтажних підприємств, фірм і постачальників матеріально-технічних ресурсів, яка в ос¬новному забезпечує інвестиційний процес.
На інвестиційному ринку працює велика кількість різних посередників, які створюють його інфраструктуру. Саме взає¬модіями цих посередників і характеризується стан інвестицій¬ного ринку.
Інвестиційний ринок- це система, що включає:
1) суб'єктів (інвесторів, підрядників, замовників, проектні і науково-дослідні організації та ін.);
2) об'єктів (матеріальні і нематеріальні, права, ліцензії, патен¬ти, ноу-хау та ін.);
3) інфраструктуру ринку (банки, біржі, пенсійні фонди, стра¬хові компанії, інвестиційні фонди, інженерно-консультаційні фір¬ми, суд, арбітраж та ін.);
4) ринковий механізм;
5) контроль з боку держави за дією ринкового механізму.
Інвестиційний клімат держави
Інвестиційний клімат - це сукупність політичних, соціаль¬но-економічних, фінансових, соціально-культурних, організацій¬но-правових і географічних факторів, які притаманні певній краї¬ні і визначають привабливість її для іноземного інвестора.
Щодо загальної оцінки інвестиційного клімату в Україні на макроекономічному рівні, то тут слід відзначити, що в економіці продовжується спад виробництва, зменшується частка надхо¬джень від податків, накопичуються неплатежі, знижується частка банківського кредитування у ВВП, зростає сума внутрішнього і зовнішнього боргу, зростає рівень тіньової економіки, знижуєть¬ся частка державних капіталовкладень (щороку в цілому на 5- 10%). Крім цього, на інвестиційний клімат держави суттєвий вплив мають:
• приховане безробіття;
• неможливість виконання державою своїх обов'язків щодо соціального захисту громадян;