Основні засади та проблеми інвестування

Умови розвитку ринкових відносин:

1) роздержавлення власності;

2) приватизація державної власності;

3) конституційний захист прав власності;

4) вільна конкуренція;

5) введення вільних ринкових цін;

6) відпрацювання механізму соціального захисту;

7) відміна всіх заходів, які стримують ринкову саморегуляцію;

8) розробка правової бази ринкової економіки;

9) підготовка фахівців-експертів і керівників усіх рангів, пере¬кваліфікація кадрів на засадах роботи в умовах ринкової економіки.

Інвестиційний ринок та його інфраструктура

Інвестиційний ринок - це економічна категорія, що являє собою збалансованість попиту та пропозиції на інвестиції. Інвести¬ційний ринок формує суб'єкт - інвестор, тобто господарюючий суб'єкт, в якого виникає попит на інвестиції та інвестиційні товари.

У країнах з розвинутими ринковими відносинами інвестицій¬ний попит і пропозиція збалансовані через механізм ціноутво¬рення па базі зрівноважених цін на інвестиції та інвестиційні то¬вари. Система зрівноважених цін формується мікроекономічними пропорціями у процесі виробництва та збуту, головною з яких є співвідношення «інвестиції- приріст інвестиційних товарів (ка¬пітального манна)». При цьому ринок характеризується випере¬джаючим розвитком інвестиційної пропозиції та відносно стабіль¬ним попитом.

Для стимулювання інвестиційного попиту товаровиробників і розвитку конкуренції між ними держава застосовує систему за¬ходів антимонопольного регулювання.

Механізм дії ціни зрівноваженості полягає у такому. Інвестор, вкладаючи кошти, розраховує отримати максимальний прибуток за мінімальних витрат. Він віддає перевагу найприбутковішим активам (інвестиційним товарам) з найвищою нормою прибутку на вкладений капітал. Ця ефективна галузь залучає більшу масу капіталу. Відповідно попит на інвестиційні товари починає пере¬вищувати пропозицію, та їх ціна збільшується. Висока ринкова ціна таких товарів є індикатором їх привабливості для інвесторів з точки зору віддачі інвестицій - їх дохідності.Перелив інвестицій у зазначену галузь призведе, врешті-решт, до підвищення пропозиції цього інвестиційного товару та, як на¬слідок, до зниження його ціни. Інвестиції ж спрямовуватимуться на нові високоприбуткові виробництва, що у майбутньому неми¬нуче призведе до розширення попиту на інвестиційні товари, ви¬робництва їх нових видів і стимулювання діяльності інвесторів у використанні прибутку та нагромадженні капіталу, а також до створення умов для розвитку будівельних фірм, які виступають на ринку основними продавцями інвестиційного товару. У примі¬тивному розумінні, фінансовий ринок капіталу - це місце зу¬стрічі, де підприємці та фірми, які прагнуть запозичити гроші, зустрічаються з тими, в кого вони є вільними.

Інвестиційна діяльність завжди починається з ринку, оскільки заощаджень і поточних доходів потенційному інвестору, як пра¬вило, не вистачає. Крім цього, інвестор зазвичай намагається за¬лучити акціонерний капітал з метою зменшення ризику та розпо¬ділу відповідальності. На рис. І наведена схема ринкових відно¬син, суб'єктом яких є інвестор.

Сегментація інвестиційного ринку - це сукупність ринку споживчих товарів, ринку споживчого кредиту, ринку інвести¬ційних товарів і ринку фінансових ресурсів.