Характеристика повної та обмеженої матеріальної відповідальності

2. Даний вид відповідальності поширюється на всіх працівників і посадових осіб підприємства, що мають доступ до матеріальних цінностей у процесі виробництва, збереження, використання і т.д.

3. Обмежена матеріальна відповідальність установлюється на підприємстві шляхом видання керівником відповідного розпорядження. У ньому вказується перелік посад, які займають особи на яких покладається обмежена матеріальна відповідальність. Можливе вказання даного переліку посад у колективному договорі, положенні про підприємство і т.д.

4. Обмежена матеріальна відповідальність покладається на:

І) виробничих працівників за псування чи знищення через недбалість:

1) матеріалів;

2) напівфабрикатів;

3) виробів (готової продукції), у тому числі при їхньому виготовленні;

4) інструментів;

5) вимірювальних приладів;

6) спеціального одягу;

ІІ) адміністративний персонал:

а) на персонал, відповідальний за складання документів:

1) за складання дефектних документів, у наслідку чого втрачена можливість стягнення з постачальників чи перевізників вартості відсутніх цінностей;

б) на керівників підприємств, установ, організацій і їхніх заступників, а також керівників структурних підрозділів і їхніх заступників, якщо збиток підприємству, установі, організації заподіяний

1) зайвими грошовими виплатами;

2) неправильною постановкою обліку і збереження матеріальних чи грошових цінностей;

3) неприйняттям необхідних заходів до запобігання простоїв;

4) випуском недоброякісної продукції;

5) розкраданнями;

6) знищенням і псуванням матеріальних і грошових цінностей.

5. Відшкодування збитку здійснюється відповідно до розпорядження власника чи уповноваженого ним органу шляхом утримань із зарплати винного працівника. Розпорядження власника чи уповноваженого ним органу повинне бути видано не пізніше двох тижнів із дня виявлення заподіяного працівником збитку і звернено до виконання не пізніше семи днів із дня повідомлення про це працівнику. Згода працівника для видання власником чи уповноваженим ним органом розпорядження про відшкодування заподіяного працівником збитку законодавством не передбачено.