Характеристика повної та обмеженої матеріальної відповідальності

Характеристика повної та обмеженої матеріальної відповідальності

Факт отримання готівки з каси накладає на працівника певну відповідальність, тому особа, що її одержала, повинна звітуватися перед підприємством за її цільове витрачання. Звідси назва особи - підзвітна.

Проте слід зазначити, що особа підзвітна й особа, що зветься матеріально відповідальною, - не одне і те ж. Касири, продавці, експедитори, інші працівники, робота яких постійно пов'язана із збереженням цінностей, називаються матеріально відповідальними особами.

З кожним із таких працівників при влаштуванні на роботу укладається договір про їх матеріальну відповідальність. I якщо матеріально відповідальною особою може бути далеко не кожен працівник (існує офіційно затверджений список посад), то підзвітною особою може стати будь-хто з персоналу. Підзвітна особа теж є відповідальною матеріально, але її відповідальність настає лише у момент отримання авансу на цільові витрати, і діє така відповідальність лише протягом певного часу, а саме до моменту подання бухгалтеру документально підтвердженого звіту.

Новий аванс такому працівнику не видається доти, доки він не відзвітує у витрачанні попереднього. У разі ж непідтвердження витрат і неповернення готівки до каси залишок заборгованості може бути утриманий із заробітної плати особи, котра до цього часу значилася у списку підзвітних.

Що стосується осіб матеріально відповідальних, то у разі розтрати їх вину іноді доводиться розглядати у судовому порядку. Тут і стане в пригоді попередньо укладений договір.

Оце і вся різниця: матеріально відповідальна особа відповідає за ввірені цінності постійно і згідно з договором, підзвітна особа - тимчасово і без жодних офіційних домовленостей.

Таким чином, виникає потреба в контролі за видаванням і витрачанням тимчасово довірених сум. Цей контроль полягає в аналітичному обліку розрахунків підприємства з підзвітними особами.

В КЗпПУ передбачено, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. За законодавством України, працівники несуть матеріальну відповідальність лише в межах прямої дійсної шкоди, якщо керівництво підприємства створило працівнику належні умови, необхідні для збереження дорученого їм майна. В іншому випадку суд може звільнити працівника від відповідальності, або розмір відповідальності буде значно зменшено.

Невиконання незаконно покладених на працівника трудових обов'язків не може бути підставою для притягнення працівника до матвідповідальності.

Головним недоліком, для підприємств є, те, що за шкоду, заподіяну підприємству, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше їхнього середнього місячного заробітку, незважаючи на те, що шкода може складати мільйони гривень.

Повна матеріальна відповідальність.

Ст. 134 КЗпПУ передбачено наступні випадки повної матеріальної відповідальності працівника перед підприємством:

1) між працівником і підприємством укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей. При спільному виконанні кількома працівниками окремих видів робіт (якщо неможливо розмежувати їхню відповідальність), може запроваджуватися колективна відповідальність. Письмовий договір про колективну відповідальність укладається між підприємством і всіма членами колективу. Перелік робіт, при виконанні яких може запроваджуватися колективна відповідальність, а також типовий договір затверджено наказом Мінпраці України від 12.05.1996 р. № 43;