Удосконалення структури основних виробничих фондів підприємств автомобільного транспорту в період переходу до ринку

Показник ступеня ефективності витрат на капітальний ре¬монт будь-якого виробничого устаткування (ер) визначається за формулою

(І)

Коефіцієнти, обчислені за формулою ЦЩІ, можуть набувати додатного, від'ємного або нульового значення. За всіх додат¬них значень коефіцієнта е капітальний ремонт устаткування є еко¬номічно виправданим, за від'ємних — недоцільним, а за нульо¬вого значення коефіцієнта порівнювані варіанти треба вважати рівноцінними.

Коефіцієнти е , розраховані щодо всієї сукупності устаткуван¬ня, котра підлягає капітальному ремонту в конкретному році, мо¬жуть використовуватися для визначення послідовності заміни тих одиниць, що їх капітально ремонтувати невигідно. Передовсім треба замінювати фізично зношене устаткування з найбільшим від'ємним значенням коефіцієнта е за абсолютною величиною.

Загальний розмір витрат на ремонтно-технічне обслуговування діючих засобів праці залежить від кількості ремонтів протягом фак¬тичного строку їхньої експлуатації та від собівартості кожного ре¬монту. Це означає, що для помітного зменшення витрат на ремонт устаткування та інших видів основних фондів (ремонтно-експлуа¬таційні витрати на підприємствах України надмірно великі) необ¬хідно: по-перше, довести до раціонального мінімуму кількість ре-монтів машин протягом усього періоду їхнього функціонування; по-друге, максимально зменшити витрати на проведення одного ре¬монту.

Скорочення кількості ремонтів можна досягти, збільшуючи фізи¬чну довговічність устаткування та визначаючи раціональні строки його експлуатації. Головним напрямком зниження собівартості ре¬монтних робіт є істотне підвищення організаційно-технічного рівня самого ремонтного виробництва, його індустріалізація, тобто мак¬симальне наближення процесу ремонту за характером організації і технології до процесу виготовлення нових машин і устаткування. Широкомасштабна індустріалізація ремонтного виробництва в ці-лому передбачає:

• збільшення централізованого виготовлення машинобудівними ' підприємствами запасних частин до розмірів, що забезпечують повне задоволення попиту на них; розширення відновлення спрацьо¬ваних деталей і вузлів, котре дає змогу зменшити на 15-20% обсяг виробництва нових запасних частин;

• усебічну централізацію і спеціалізацію ремонтних робіт у різ¬них ланках управління виробництвом (створення розгалуженої те¬риторіальної системи фірмового машиносервісу підприємствами-продуцентами; централізований капітальний ремонт устаткування вузькогалузевого призначення спеціалізованими ремонтними під¬приємствами і підрядними організаціями; максимально можлива централізація ремонтного господарства на самих підприємствах, яка уможливлює виконання всього або переважного обсягу ремонтних робіт спеціалізованими підрозділами єдиної ремонтної служби).

За недостатнього розвитку машинобудівного комплексу країни для підвищення ефективності процесу відтворення основних фондів багато важить модернізація діючого виробничого устаткування, ко¬тра означає його вдосконалення з метою запобігання техніко-економічному старінню та підвищення техніко-експлуатаційних па¬раметрів до рівня сучасних вимог.

За порівняно невеликих витрат і за відносно короткий строк мо¬дернізація може забезпечити оновлення устаткування на новому технічному рівні, зростання продуктивності праці, нарощування ви¬робничих потужностей, збільшення випуску продукції, економію інвестиційних ресурсів. Досвід багатьох підприємств України пока¬зує, що проведення комплексної модернізації багатьох видів вироб¬ничого устаткування збільшує його продуктивність на ЗО — 50%, а зв'язані з цим витрати не перевищують половини вартості нових технічних конструкцій аналогічного призначення. Економічно доці¬льніше здійснювати як загально-технічну, так і технологічну (цільо¬ву) модернізацію устаткування під час проведення його капіталь¬ного ремонту.Метод визначення ефективності витрат на модернізацію такий самий, як і витрат на проведення капітального ремонту. Для цього можна користуватися формулою, поставивши у її чисельнику витрати на модернізацію замість витрат на капітальний ремонт від¬повідного устаткування. Коефіцієнт ефективності витрат на капі¬тальний ремонт і модернізацію, коли їх здійснюють одночасно, мо¬жна розрахувати за формулою

(2)

де М — витрати на модернізацію. При цьому величини , Se, що входять у формулу 2), треба визначати за даними модернізо¬ваної та нової машини.