Форми санації підприємства

• конверсія боргу у власність;

• пролонгація строків сплати заборгованості;

• добровільне зменшення заборгованості;

• самофінансування.

Санація із залученням нового фінансового капіталу може наби¬рати таких форм:

• альтернативна санація;

• зменшення номінального капіталу з наступним його збіль¬шенням (двоступінчаста санація);

• безповоротна фінансова допомога власників;

• безповоротна фінансова допомога персоналу;

• емісія облігацій конверсійного займу;

• залучення додаткових позик.

За джерелами мобілізацій фінансових ресурсів розрізняють ав¬тономну санацію (власні кошти підприємства та капітал його вла¬сників) та зовнішню санацію (кошти кредиторів та держави). Виді¬ляють окремий вид санації підприємств — з допомогою державної фінансової підтримки. Фінансування державою санаційних заходів може здійснюватися на поворотній або безповоротній основі. Крім того, в окремих випадках держава може вдатися до непрямих ме¬тодів сприяння санації суб'єктів господарювання: податкові піль¬ги, створення особливих умов підприємницької діяльності і т.д.Якщо в балансі підприємства за результатами звітного року ві¬дображено непокриті збитки минулих років (чи збитки звітного року), то треба приймати рішення про джерела покриття цих збит¬ків. Щодо цього у науковій літературі з питань санації дуже часто трапляється поняття «чистої санації». Чиста санація полягає в санації балансу неспроможного підприємства. Вона спрямована на формальне покриття зазначених у балансі збитків.

3. Характеристика основних форм та видів санації підприємства

У літературі з питань фінансової санації вказують на два види реакції підприємств на фінансову кризу:

1. Захисна реакція, яка передбачає різке скорочення витрат, за¬криття та розпродаж окремих підрозділів підприємства, скорочення та розпродаж обладнання, звільнення персоналу, скорочення окре¬мих частин ринкового сегмента, зменшення відпускних цін та (або) обсягів реалізації продукції.

2. Наступальна реакція, що передбачає активні дії: модернізація обладнання, уведення нових технологій, запровадження ефективно¬го маркетингу, підвищення цін, пошук нових ринків збуту продук¬ції, розробка і впровадження прогресивної стратегічної концепції контролінгу та управління.

Залежно від вибраної стратегії підприємство добирає той чи інший каталог внутрішньогосподарських санаційних заходів. Використання внутрішніх фінансових резервів дає змогу не тільки подолати внутрі¬шні причини неспроможності підприємств, а й значно зменшує зале¬жність ефективності проведення санації від залучення зовнішніх фі¬нансових джерел. Водночас, на підприємствах, які перебувають у фінансовій кризі, повністю вичерпано такі класичні джерела самофі¬нансування, як прибуток та амортизація. Мобілізацію внутрішніх ре¬зервів фінансової стабілізації спрямовано передовсім на поліпшення (або відновлення) платоспроможності та ліквідності підприємства. Як правило, її здійснюють за такими основними напрямами: