Форми санації підприємства
1. Поняття санації підприємства
Термін «санація» походить від лат. «sanare» і перекладається як оздоровлення або видужання. Економічний словник трактує це по¬няття як систему заходів, що здійснюються для запобігання банкрут¬ству промислових, торгових, банківських монополій. Санація може від¬буватися злиттям підприємства, яке перебуває на межі банкрутства з потужнішою компанією; випуском нових акцій або облігацій для мобілізації грошового капіталу; збільшенням банківських кредитів і на¬данням урядових субсидій; перетворенням короткострокової заборгованості на довгострокову; повною або частковою купівлею державою акцій підприємства, що перебуває на межі банкрутства.
На нашу думку, однак, наведене в словнику трактування цілей санації та механізму її проведення, перелік санаційних заходів не вичерпують суті поняття, оскільки запобігання банкрутству ще не означає оздоровлення та повного виходу підприємства з фінансової кризи. Поданий перелік заходів є неповним і не розкриває принци¬пових методологічних підходів до вибору тих чи тих форм санації.
Деякі з вітчизняних економістів (наприклад І. А. Бланк) із са¬нацією ототожнюють тільки заходи для залучення зовнішньої фі¬нансової допомоги, спрямовані на запобігання оголошенню під¬приємства-боржника банкрутом та його ліквідації. З цим також не можна погодитись, оскільки мобілізація внутрішніх фінансових резервів є невід'ємною складовою процесу оздоровлення будь-якого підприємства.
На методи проведення санації вплинули: розвиток економічної теорії, еволюція ролі держави як регулятора ринкової економіки; макроекономічні зміни в країнах колишнього соціалістичного бло¬ку та зумовлений цими змінами трансформаційний спад; нові під¬ходи до приватизації (реприватизації) підприємств. У зв'язку з цим на особливу увагу заслуговують наукові розробки Н. Здра-вомислова, Г. Іванова, X. Ноймана, Р. Берндта, К. Шнайдера, які досліджують особливості проведення санації та реструктуризації підприємств за переходу від адміністративної до ринкової системи господарювання.
Вивчення теоретичної і практичної бази санації підприємств ознайомить вас з основними проблемами, що їх досліджують зару¬біжні економісти в даній галузі. Предметом дискусій провідних уче¬них Німеччини, США, Великобританії є питання, пов'язані з кла¬сифікацією фінансових джерел санації та послідовністю їх мобілі¬зації; порядком проведення санаційного аудиту; формами та розмі¬рами державної фінансової підтримки підприємств; санаційними пріоритетами; швидкістю проведення фінансового оздоровлення; приватизаційними аспектами санації підприємств.
2. Форми фінансової санації
Головною метою фінансової санації є мобілізація фінансових ре¬сурсів для:
1. Відновлення (поліпшення) платоспроможності та ліквідності.
2. Формування фінансового капіталу для проведення санаційних заходів виробничо-технічного характеру.
Сукупний капітал підприємства складається з власного та позичко¬вого капіталу. Таким чином, фінансування санації може здійснюватися за рахунок власних коштів підприємства (самофінансування), фінансо¬вих засобів власників, за допомогою кредиторів і, у виняткових випад¬ках, через одержання державної фінансової підтримки. Санація може бути спрямована на реструктуризацію активів або на реструктуризацію пасивів. За формальними ознаками розрізняють два види санації:
а) санація без залучення додаткових фінансових ресурсів на під¬приємство;
б) санація із залученням нового фінансового капіталу.
У першому випадку санація може здійснюватися в таких формах:
• зменшення номінального капіталу підприємства;
• конверсія власності в борг;