Внутрішній економічний механізм підприємства
господарська — спеціалізація агропромислових і сільськогоспо¬дарських підприємств на виробництві певного виду продукції;
внутрішньогосподарська — відокремлення підрозділів під¬приємств з виробництва чітко визначених видів продукції (або робіт);
технологічна (стадійна) — перетворення окремих стадій (част¬кових процесів) єдиного виробничого процесу будь-якого кінцевого продукту на самостійні виробництва;
внутрішньогалузева — господарства або їхні підрозділи займають¬ся виробництвом різних продуктів, що є продукцією однієї галузі.
Спеціалізація сприяє розвитку масового виробництва. На спе¬ціалізованих підприємствах є можливість організувати поточне ви¬робництво, застосувати продуктивніше устаткування і краще його використовувати, механізувати і автоматизувати виробничі процеси. Це забезпечує значне зростання продуктивності праці та зниження витрат підприємств.
2. Формування та розподіл прибутку виробничого підрозділу підприємства.
Одним з важливих показників, що характеризує кінцеві ре¬зультати діяльності підприємств, є прибуток.
Прибуток — це грошове вираження різниці між вартістю реалізованої продукції та витратами на її виробництво
В умовах ринкової економіки значення прибутку істотно зростає.
По-перше, раніше прибуток розглядався як грошове вираження додаткового продукту. Це означало, що він не міг бути використаний для задоволення особистих потреб людини. Сьогодні прибуток уже не вважають тільки додатковим продуктом. Частина прибутку може становити винагороду такого специфічного чинника, як підприєм¬ництво (так званий нормальний прибуток). Крім того, працівники підприємства також можуть брати участь у розподілі прибутку, який далі використовується для задоволення особистих потреб. Отже, не весь прибуток є додатковим продуктом.
По-друге, деякі економісти визначали прибуток як частину чис¬того доходу. Іншу частину чистого доходу відносили до податку з обороту, який був одним з головних складових доходу державного бюджету. Сьогодні податок з обороту не застосовується, і тому при¬буток уже не є частиною чистого доходу.
В умовах ринкової економіки прибуток є узагальнюючим по¬казником фінансових результатів господарської діяльності підприємств, метою їхньої діяльності.
Прибуток підприємств формується за рахунок таких джерел:
1)продаж (реалізація) продукції
2)продаж іншого майна
3)позареалізаційні операції.
1) Прибуток від продажу продукції є основним складником загального прибутку. Це прибуток від операційної діяльності, яка відображає місію і профіль підприємства. Він обчислюється як різниця між виручкою та її повною собівартістю (без урахування ПДВ і акцизного збору).
Це так званий прямий метод обчислення прибутку. Існує ще аналітичний метод обчислення, за яким прогнозований прибуток визначається коригуванням його фактичної (базової) величини. З урахування впливу певних чинників у плановому періоді. Чинниками може служити зміна обсягів виробництва та продажу, собівартість продукції і цін.
2) прибуток від продажу майна включає прибуток від продажу основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів. Його розраховують як різницю між ціною продажу та балансовою (залишковою) вартістю об’єкта, який продається з урахуванням витрат на продаж-демонтаж, транспортування, оплата агентських служб.