Використання непрямих методiв перевiрки правильності встановлення розміру податку на прибуток підприємницьких структур

Метод визначення «чистої» вартостi майна використовується при вiдсутностi звiтностi та облiку або їх неадекватностi.

Метод визначення банкiвських депозитiв ґрунтується на вивченнi перевiряючим внескiв платника податкiв на його банкiвськi рахунки та застосуваннi джерел отримання коштiв для цих внескiв. Аналiз визначення банкiвських депозитiв корисний у випадках, якщо платник податкiв вкладає у банки бiльшу частину свого доходу. У разi, якщо платник податкiв придбає нерухомiсть, розраховується з iншими пiдприємствами чи витрачає кошти на особистi потреби, не вкладаючи кошти спочатку на банкiвськi рахунки, при перевiрцi застосовуються методи iншi, нiж запропонований.

Найбiльш корисно використовувати цей метод для перевiрки пiдприємств торгiвлi, громадського харчування, сфери побуту, грального бiзнесу та тих галузей (видiв бiзнесу), де бiльша кiлькiсть розрахункiв проводиться за готiвку.

Аналiз банкiвських рахункiв платника податкiв може привести до отримання iнформацiї щодо можливих незадекларованих доходiв як на пiдставi суми та частоти внескiв, так i на пiдставi джерел отримання цих коштiв. Iнформацiя про використання коштiв на банкiвських рахунках платникiв податкiв може бути корисною для встановлення iнших джерел незадекларованих доходiв.

Метод визначення процентних показникiв (розрахунку процентiв) застосовується при встановленнi типових для певного виду дiяльностi або пiдприємства коефiцiєнтiв, якi розраховуються при проведеннi перевiрки дiяльностi платника податкiв за попереднi роки, до результатiв дiяльностi аналогiчних пiдприємств цiєї галузi або виду бiзнесу. Такi коефiцiєнти базуються на урядових або комерцiйних публiкацiях (урядовi, статистичнi, податковi, банкiвськi збiрники тощо), але також можуть визначатися за даними звiтностi платника податкiв за попереднi перiоди.

При застосуваннi методу визначення процентних показникiв (розрахунку процентiв) встановлюється спiввiдношенням мiж валовими продажами, валовими доходами, витратами, прибутком, який пiдлягає оподаткуванню i навiть чистим прибутком.

Коефiцiєнт валового прибутку може визначатися при аналiзi прайс-листiв (прейскуранту або списку цiн) чи при порiвняннi розрахунків-фактур з товарів, що проданi та придбанi.

Під час проведення перевiрки методом визначення процентних показникiв (розрахунку процентiв) слiд зважати на такi показники, як:

- види продукцiї (товарiв);

- обсяги виробництва;

- мiсцезнаходження виробництва та ринкiв збуту продукцiї платника податкiв;

- торгова полiтика в державi тощо.

Незважаючи на кориснiсть процентного методу для визначення або перевiрки статей оподатковуваного доходу особливо в умовах недостатнiх облiкових даних та документiв, необхiдно обережно застосовувати цей метод та чiтко визначати, якi ситуацiї чи пiдприємства є подiбними до ситуацiї, в якiй знаходиться пiдприємство, що перевiряється. При цьому необхiдно враховувати такі фактори:

а) вид продукцiї. Подiбнi пiдприємства мають виробляти або реалiзувати подiбнi товари або послуги. Нема сенсу порiвнювати валовий прибуток ресторану з валовим прибутком овочевого магазину;б) обсяг або розмiр операцiй. У багатьох випадках валовий прибуток, виробничi видатки та прибутки вiд продажу залежать вiд розмiру пiдприємства. Це особливо помiтно у випадках визначення статей видаткiв та чистого прибутку стосовно обсягу продажу. Процентне вiдношення чистого прибутку до обсягу продажу великого унiвермагу значно вiдрiзняється вiд такого ж самого показника маленького магазину;

в) мiсце знаходження. Цiновi надбавки та виробничi видатки звичайно залежать вiд розмiру мiста чи селища або вiд мiсця знаходження пiдприємства;

г) перiод перевiрки. Оскiльки показники прибутковостi та видаткiв змiнюються з року в рiк внаслiдок змiн економiчних умов, то порiвняння слiд обмежити однаковими перiодами;