Використання непрямих методiв перевiрки правильності встановлення розміру податку на прибуток підприємницьких структур

Проте офіційні джерела отримання інформації часто не відображають реального стану податкової дисципліни на підприємстві. В зв’язку з цим органам податкової служби з метою пiдвищення ефективностi проведення документальних перевiрок та максимального залучення до оподаткування тiньових доходiв необхiдно опановувати та застосовувати в роботi непрямi методи, поширені в мiжнароднiй практицi (і вперше прийняті для оцінки правильності нарахування ПДВ в Україні), для визначення об’єктiв оподаткування господарюючих суб’єктiв та, вiдповiдно, їх податкових зобов’язань.

Метою проведення перевiрки платника податкiв iз застосуванням непрямих методiв є виявлення усiх його доходiв -вiдображених i не вiдображених в наданих для перевiрки документах.Якщо при визначеннi податкових зобов’язань суб’єкта пiдприємницької дiяльностi – юридичної особи – враховувати тiльки данi декларацiй, звiтiв i облiкових журналiв, книг, платник може навмисно занизити свої податковi зобов’язання i надати до перевiрки записи, якi не свiдчать про дiйсний фiнансовий стан пiдприємства. У разi неподання декларацiї або iснуваннi великої кiлькостi помилок у декларацiї платника податкiв податковий орган повинен мати засiб для визначення його дiйсних податкових зобов’язань. Тобто при iснуваннi пiдозри щодо приховування доходу iнспектори-ревiзори використовують непрямi методи для вiдстеження фiнансових операцiй платника податкiв.

Таким чином, пiд непрямими методами визначення об’єктiв оподаткування слiд розумiти метод вiдстеження операцiй господарчої дiяльностi платника за допомогою iнформацiї, отриманої з джерел iнших, нiж звiти, декларацiї та бухгалтерськi записи, книги, з метою визначення доходу i вiдповiдно розмiру податкових зобов’язань платника податкiв.

При перевiрцi непрямими методами використовуються факти i докази, що безпосередньо не вказанi у документах, якi платник подає для пiдтвердження даних податкової декларацiї. Це вимагає:

- ретельного i уважного обстеження дiяльностi платника, яка пов’язана зi сплатою податкiв;

- уважного використання iнформацiї, яка не присутня у декларацiї та бухгалтерських i супроводжуючих записах, книгах, звiтах платника податкiв;

- надання певної уваги iнформацiї вiд третiх осiб.

Рiзницю мiж прямими i непрямими методами можливо визначити так:

- прямi методи використовують iнформацiю, що безпосередньо пов’язана з даними податкових декларацiй. Результати перевiрки отримуються на пiдставi бухгалтерських книг, звiтiв, записiв i документiв, що надає платник податкiв;

- непрямi методи використовують iнформацiю, що безпосередньо не пов’язана з даними податкової декларацiї та вимагають систематичного вiдслiдковування операцiй дiяльностi платника для обчислення доходу, про який не звiтовано.

Якщо ревiзор-iнспектор пiсля перевiрки документiв платника не має нiяких пiдозр, сенсу для застосування непрямих методiв також немає. Однак доцiльно використовувати непрямi методи за таких обставин:

- документи, необхiднi для перевiрки платника вiдсутнi або якiсть бухгалтерського та податкового облiку незадовiльна;

- дохiд, що задекларовано, не вiдповiдає рiвню життя засновникiв пiдприємства;

- дохiд, що задекларовано, не вiдповiдає господарчiй дiяльностi платника податкiв;

- платник постiйно звiтує про збитки або незначний дохiд протягом тривалого часу;

- бiльшiсть операцiй здiйснюється за готiвку.

Вибiр того чи iншого непрямого методу вiдстеження доходу платника, що пiдлягає оподаткуванню, залежить вiд iснуючих на певний час обставин. Хоча непрямi методи безпосередньо спрямованi на визначення доходу фiзичних осiб, тодi доцiльно їх використовувати i для перевiрки юридичних осiб, зокрема якщо контроль за дiяльнiстю пiдприємства i право власностi належить до декiлькох фiзичних осiб.