Відтворення та вдосконалення основних фондів

Такі форми розширеного відтворення основних фондів і методи оновлення виробничого потенціалу підприємств є взаємозв'язани¬ми елементами єдиного відтворювального процесу, які доповню¬ють один одного. Проте пріоритетними для переважної більшості різногалузевих виробництв (господарств) треба вважати технічне переозброєння і реконструкцію діючих виробничих об'єктів. Нове будівництво стає економічно доцільним за умови вичерпання можливостей нарощування виробничого потенціалу на діючих підприємствах, а також за організації нових видів виробництва (надання нових послуг) та необхідності забезпечення належного рівня еко¬логічної безпеки виробничо-господарської діяльності.

6.Показники ефективності відтворення основних фондів.Система показників, яка може вичерпно харак¬теризувати ефективність основних фондів, охоп¬лює два блоки: перший — показники ефективності відтворення окремих видів і всієї сукупності засобів праці; дру¬гий — показники рівня використання основних фондів у цілому та окремих їхніх видів. Необхідність виокремлення в само¬стійну групу показників відтворення засобів праці, які характери¬зують процес їхнього руху, технічний стан та структуру, зумовлена тим, що відтворювальні процеси істотно й безпосередньо вплива¬ють на ступінь ефективності використання застосовуваних у ви¬робництві машин, устаткування та інших знарядь праці.

Чинна система показників ефективності відтворення основних фондів в Україні потребує вдосконалення щодо методики обчис¬лення деяких з них та повноти охоплення окремих сторін відтво¬рення засобів праці. Так, наприклад, коефіцієнт оновлення визна¬чається відношенням абсолютної суми введення основних фондів до їхньої наявності на кінець року, а коефіцієнт вибуття — відно¬шенням обсягу вибуття основних фондів до їхньої наявності на початок року, що унеможливлює порівнювання цих відносних по¬казників. Тому визначення коефіцієнтів відтворення основних фондів за середньорічною їхньою вартістю треба вважати методо¬логічно більш правильним.

Необхідно також розрізняти дві форми оновлення основних фондів — екстенсивну та інтенсивну. Екстенсивне оновлення ха¬рактеризує темпи збільшення обсягу експлуатованих основних фондів. Інтенсивне оновлення передбачає заміну діючих основних фондів новими, більш ефективними. Проте процес виведення з ек¬сплуатації застарілих і спрацьованих основних фондів не можна ототожнювати з інтенсивним оновленням діючих засобів праці. Ре¬альний господарський оборот охоплює не лише введення в дію нових і виведення з експлуатації спрацьованих фондів, а й пере¬дачу певної їхньої частини з балансу одного підприємства на ба¬ланс іншого.

Поряд з цим у систему показників ефективності відтворення основних фондів доцільно включити два нові: коефіцієнт інтен¬сивного оновлення (співвідношення обсягів вибуття і введення в дію за певний період); коефіцієнт оптимальності вибуття основ¬них фондів (відношення фактичного коефіцієнта вибуття до нор¬мативного).

Показники, що характеризують рівень ефективності викорис¬тання основних фондів, об'єднуються в окремі групи за ознаками узагальнення й охоплення елементів засобів праці. Економічна суть більшості з них є зрозумілою вже із самої назви. Пояснень потре¬бують лише деякі, а саме:

•Коефіцієнт змінності роботи устаткування — відношення загальної кількості відпрацьованих машинозмін за добу до кількості одиниць встановленого устаткування;

•напруженість використання устаткування (виробничих площ) — випуск продукції в розрахунку на одиницю устаткування (загальної або виробничої площі);

•коефіцієнт інтенсивного навантаження устаткування — від¬ ношення кількості виготовлених виробів за одиницю часу до техні¬чної (паспортної) продуктивності відповідного устаткування.

З-поміж показників використання устаткування та виробничих площ найбільш відомим і широко застосовуваним на практиці є коефіцієнт змінності роботи устаткування. Проте використову¬ваний на підприємствах спосіб його розрахунку не можна визна¬ти досконалим, оскільки він не враховує внутрізмінних втрат робочого часу. У зв'язку з цим коефіцієнт змінності методологіч¬но правильніше буде обчислювати, виходячи з коефіцієнта вико¬ристання календарного фонду часу і максимальної змінності ро¬боти устаткування, яка дорівнює трьом за восьмигодинної трива¬лості зміни. Отже, за коефіцієнта використання календарного фон¬ду часу, наприклад, 0,6 коефіцієнт змінності роботи устаткування дорівнюватиме 1,8 (3,0 х 0,6).