Форми і методи державної підтримки санації підприємств

Однак переважна більшість західних дослідників джерел фінансу¬вання санації дотримується думки, що державне фінансування санації підприємств на безповоротній основі не тільки стимулює бюджетний дефіцит, а й спричиняє негативні побічні ефекти на макро- та мікрорів-нях. Після краху концепції санації автогіганта «Бритіш Лейланд» (Ве¬ликобританія), яка базувалась на прямому державному дотуванні (роз¬мір дотацій становив близько трьох млрд фунтів стерлінгів), у країнах з розвинутою ринковою економікою майже повністю відмовилися від використання такого методу фінансової підтримки підприємств.

В Україні значного поширення набула практика проведення На¬ціональним банком цільових кредитних аукціонів для комерційних банків під програми санації виробництва. У 1995 p., наприклад, за рахунок коштів, одержаних на 10 аукціонах, було надано державну кредитну підтримку 106 підприємствам на суму 155 млн гривень. Міжвідомча комісія з питань санації, реструктуризації та банкрутст¬ва державних підприємств прийняла рішення про надання такої під¬тримки 330 господарським структурам на суму 720 млн гривень.

Аналіз ефективності використання державної кредитної підтри¬мки на поворотній основі показує, що одержані кошти спрямовую¬ться підприємствами, як правило, на поточні потреби, а не на збіль¬шення виробництва та проведення санаційних заходів. Тому існує проблема своєчасного погашення підприємствами одержаних кре¬дитів. Крім того, за такого порядку надання кредитної підтримки відносини розподілу фінансових ресурсів формуються на двох рів¬нях: централізованому й децентралізованому.

Рис. 2. Форми державної фінансової підтримки санації підприємстваЦентралізований рівень — це фінансові відносини між держа¬вою, в особі НБУ, і комерційними банками з приводу одержання на конкурсній основі централізованих кредитних ресурсів для наступ¬ного їх перепродажу виробничим структурам, що потребують кре¬дитної підтримки. Децентралізований рівень — це відносини між комерційними банками та підприємствами, зазначеними в переліку підприємств, що мають право на одержання державної кредитної підтримки, з приводу кредитування проектів санації та реструктури¬зації. Ці відносини базуються на загальноприйнятих принципах кре¬дитування.

Отже, можна зробити висновок щодо браку прямих фінансових відносин між державою й підприємствами, що робить недоцільним розгляд на рівні державних санаційних органів питання про надання кредитної підтримки конкретним суб'єктам господарювання. Це має бути компетенцією відповідного банку, оскільки він бере на себе всю повноту відповідальності перед державою за цільове викорис¬тання наданих Національним банком кредитів та їх своєчасне повер¬нення.

Однак такий порядок фінансової підтримки не виправдав себе. Ця проблема пов'язана як із надто високими відсотковими ставками за користування кредитом (з цієї причини деякі підприємства самі відмовилися від санаційних кредитів), так і з відсутністю в багатьох суб'єктів господарювання достатнього кредитного забезпечення, що стало причиною відмови банків надати таким підприємствам кредитні ресурси. Серед наявних проблем у цій сфері слід також назвати де¬фіцит бюджетного кредитування та відсутність досконалого механі¬зму реалізації закону «Про банкрутство». З цих причин наприкінці 1996 p. Міжвідомчу комісію з питань санації, банкрутства та рест¬руктуризації підприємств було ліквідовано.

Нині проблемами санації та банкрутства підприємств займає¬ться Агентство з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій. Основними завданнями Агентства є:

— реалізація заходів для запобігання банкрутству підприємств;

— проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможних підприємств з метою визначення глибини фінансової кризи, в якій вони опинилися;

— ведення реєстру неплатоспроможних підприємств;

—здійснення функцій щодо управління майном суб'єктів гос¬подарювання, занесених до реєстру;

— проведення експертизи проектів програм оздоровлення фі¬нансового стану та запобігання банкрутству підприємств, занесених до реєстру;

— здійснення заходів для реорганізації та санації неплатоспро¬можних підприємств;