Статутний капітал і корпоративні права підприємства
Фінансово-господарська діяльність підприємств різних форм власності та організаційно-правових форм розпочинається з формування статутного капіталу. Тобто формування первісного капіталу є важливим етапом створення підприємства, оскільки організація кожної справи потребує відповідного фінансового забезпечення.
Статутний капітал - це виділені підприємству або залучені ним на засадах, визначених чинним законодавством, фінансові ресурси у вигляді грошових коштів або вкладень у майно, матеріальні цінності, нематеріальні активи, цінні папери, що закріплені за підприємством на праві власності або повного господарчого відання. За рахунок статутного капіталу підприємство формує свої власні ( основні і оборотні кошти ).
Розмір статутного капіталу підприємства в значній мірі визначає масштаби його виробничо-господарської діяльності, хоч, природно, не існує прямого зв'язку між розмірами статутного капіталу підприємства та обсягом виробництва товарів на ньому, тому що обсяг виробництва визначається ще й такими факторами як попит, пропозиція, ціна на товари тощо.
У певній мірі розмір статутного капіталу впливає на можливості зовнішнього фінансування, ділову репутацію підприємства. Величина статутного капіталу, яка визначає участь кожного з засновників, акціонерів у капіталі підприємства, є критерієм визначення суми прибутку, яку кожен із них одержує при його розподілі.
Початковий розмір статутного капіталу підприємства фіксується в статуті або установчому договорі, які в обов'язковому порядку подаються до органів влади під час державної реєстрації підприємства.
Статутний капітал підприємства як основне джерело формування його активів розподіляється на два грошових фонди, без яких не можливе функціонування підприємства.
Першим є фонд власних основних засобів і нематеріальних активів, а другим – фонд власних оборотних засобів та засобів обігу. Фонд власних основних засобів використовується на придбання різноманітних засобів праці. Фонд власних оборотних засобів потрібен підприємству для авансування грошей у створення запасів предметів праці, створення необхідних перехідних залишків незавершеного виробництва , витрат наступних періодів та перехідних запасів готової продукції або товарів.. Частина даного фонду вкладається у сферу розрахунків з покупцями та постачальниками у вигляді відвантаженої продукції до моменту надходження грошей на поточний рахунок у банку або готівки у касу, а також у вигляді грошових коштів в банку та в касі.
На створення, придбання основних та оборотних засобів необхідних для нормального функціонування підприємства можуть бути використані як власні кошти (статутний капітал тощо) так і запозичені (довгострокові та короткострокові кредити банків тощо).. Тому, щоб визначити, яка частина статутного капіталу являє собою фонд власних основних засобів та нематеріальних активів, не досить підрахувати за балансом підприємства залишкову вартість основних засобів та нематеріальних активів, тому що ця частина складає загальну суму фінансових ресурсів підприємства, вкладених у засоби праці.
Також на правильність визначення розміру фонду власних основних засобів та нематеріальних активів впливає зміна вартості основних засобів при її індексації у зв’язку з інфляцією, яка знаходить відображення в іншій статті балансу Додатковий капітал.
Беручи до уваги всі вищезазначені обставини, фонд основних засобів та нематеріальних активів (Фоз) як складова статутного капіталу підприємства визначається за формулою:
Фоз = ОЗ – ОЗп + І + НА – Нап,
де ОЗ - проіндексована залишкова вартість основних засобів, які створені та придбані підприємством за рахунок усіх джерел фінансування;
Озп – залишкова вартість основних засобів, які створені та придбані підприємством за рахунок запозичених фінансових ресурсів (кредити, кредиторська заборгованість);
І – сума індексації залишкової вартості основних засобів;