Фактори, які впливають на організацію фінансів підприємств, порядок оформлення відкриття фінансування капітальних вкладень підприємства в банку

1. Фактори, які впливають на організацію фінансів підприємств

Перехід до ринкової економіки зумовлює посилення ролі фінан¬сів підприємств у системі господарювання. Конкурентоспромож¬ність та платоспроможність підприємств визначаються раціональ¬ною організацією фінансів. Організація фінансової діяльності під¬приємства має бути побудована так, щоб це сприяло підвищенню ефективності виробництва.

Функціонування фінансів підприємств здійснюється не автомати¬чно, а з допомогою цілеспрямованої їх організації. Під організацією фінансів підприємств розуміють форми, методи, способи формуван¬ня та використання ресурсів, контроль за їх кругооборотом для до¬сягнення економічних цілей згідно з чинними законодавчими актами.

В основу організації фінансів підприємств покладено комерцій¬ний розрахунок. За ринкової економіки господарський механізм са¬морозвитку базується на таких основних принципах: саморегулю¬вання, самоокупність та самофінансування. Цим принципам відпо¬відає комерційний розрахунок, тобто метод ведення господарюван¬ня, що полягає в постійному порівнюванні (у грошовому вираженні) витрат та результатів діяльності. Його метою є одержання макси¬мального прибутку за мінімальних витрат капіталу та мінімально можливого ризику. Питання про те, що виробляти, як виробляти, для кого виробляти, за ринкових умов для підприємств визначається основним орієнтиром — прибутком.

Комерційний розрахунок справляє значний вплив на організа¬цію фінансів підприємств. Він передбачає, що фінансові відносини підприємств регламентуються державою в основному економічними методами — з допомогою важелів відповідної податкової', амортизаційної, валютної, протекціоністської політики. Збитки (в тім числі втрачена вигода), що їх зазнало підприємство внаслідок виконання вказівок державних органів та посадових осіб, які супе¬речать чинному законодавству, повинні бути відшкодовані відпо¬відними органами.

Суб'єкт господарювання має справжню фінансову незалежність, тобто право самостійно вирішувати, що і як виробити, кому реалізу¬вати продукцію, як розподілити виручку від реалізації продукції, як розпорядитися прибутком, які фінансові ресурси формувати та як їх використовувати. Повна самостійність підприємств не означає, од¬нак, відсутності будь-яких правил їхньої поведінки. Ці правила роз¬роблено та законодавче закріплено у відповідних нормативних ак¬тах. Ясна річ, що підприємства можуть приймати рішення самостій¬но тільки в рамках чинних законів.

Суб'єкти фінансових відносин несуть реальну економічну відпові¬дальність за результати діяльності та своєчасне виконання своїх зо¬бов'язань перед постачальниками, споживачами, державою, банками. За своїми зобов'язаннями підприємство відповідає власним майном і доходами. За невиконання зобов'язань підприємством до нього засто¬совується система фінансових санкцій. Справді самостійне підприєм¬ство покриває свої втрати та збитки за рахунок фінансових резервів, системи страхування та за рахунок власного прибутку. Воно зо¬бов'язане компенсувати збитки, завдані нераціональним використан¬ням землі та інших природних'ресурс і в, забрудненням навколишньо¬го середовища, порушенням безпеки виробництва.

Джерелом формування фінансових ресурсів підприємств є ре¬ально зароблені доходи від реалізації продукції та від фінансових інвестицій. Економічна відповідальність підприємства настільки велика, шо його можуть оголосити банкрутом у разі завеликих збит¬ків та неспроможності виконати зобов'язання перед кредиторами.

У підприємств формуються партнерські взаємовідносини з банка¬ми та страховими компаніями. Підприємства й банки є рівноправними партнерами, які організовують фінансові взаємовідносини з метою одержання прибутку. Банки не надають підприємствам безкоштовних та безстрокових кредитів. Підприємства, у свою чергу, за зберігання грошових коштів на банківських рахунках одержують певні відсотки, Страхові компанії страхують численні ризики, пов'язані з підприєм¬ницькою діяльністю суб'єктів господарювання, створюючи певні га¬рантії стабільності виробничої діяльності.

У підприємств формуються взаємовідносини з бюджетом та державними цільовими фондами, створеними для підтримання комерційних засад в організації підприємництва. Держава вста¬новлює податкові платежі, обов'язкові збори та внески на такому рівні, щоб не підірвати заінтересованості підприємств у розвитку виробництва та підвищенні його ефективності. Бюджетні асиг¬нування виділяються підприємствам у вигляді цільових субсидій та субвенцій, що виключає можливість паразитування за рахунок державних коштів.