Стратегія управління доходами торговельного підприємства: зміст, вихідні передумови розробки, порядок обґрунтування

Аналогічно і розраховується сума відсотків, нарахована по депозитних внесках підприємства, яка планується, та доходи від надання комерційного кредиту іншим підприємствам. Під час проведення розрахунку враховуються суми внеску або кредиту та термін, на який вони надані.

Доходи підприємства від здачі майна (лізинг) плануються, виходячи з умов орендного або лізингового договору щодо форми та розміру орендної плати - фіксована сума, ковзаюча сума, відсоток від виручки або прибутку, натуральна форма оплати та інше.

Загальний план отримання доходів розраховується як сума їх планового розміру за всіма джерелами формування.

Плановий розмір отримання доходів повинен бути достатнім для:

- формування фонду грошових коштів, необхідних для розрахунків з бюджетом по податку на додану вартість та податку на прибуток;

- покриття постійних та змінних поточних витрат;

- отримання необхідної суми чистого прибутку, достатньої для вирішення виробничих та соціальних завдань підприємства.

З урахуванням цієї вимоги загальний плановий розмір отримання доходів (можливий) повинен бути порівняний з його цільовим чи необхідним розміром.

Додатки.

Висновок.

Прибуток - одна з форм чистого доходу в умовах розвинутих товарно-грошових відносин, що виражає вартість додаткового і частково необхідного

продукту. За своєю величиною прибуток - це різниця між проданою ціною товару і витратами на його виробництво. ( придбання, транспортування, зберігання та ін.) Значна частина прибутку іде на виплату податку; сплату процентів за кредит, виплату дивідендів тощо. Прибуток виступає основним критерієм ефективності підприємницької діяльності основною метою капіталістичного способу виробництва. Ця мета є дещо іншою на народних підприємствах (тобто, підприємствах викуплених трудящими )де основним є не максималізація прибутку, а максималізація чистого прибутку на одного зайнятого. У розвинутих країнах Заходу не вся величина прибутку ( після сплати податків тощо ) привласнюється капіталістами. Наймані працівники залежно від розміру акцій, суми вкладів в ощадних касах також привласнюють певну суму прибутку. Так, у США на початку 90-х років на проценти від вкладів припало 15% сукупного прибутку, дивіденди на

акції - близько 8%. Прибуток виступає основним зважливих джерел накопичення капіталу, розширення підприємств. Тепер у розвинутих країнах Заходу дрібні та середні підприємства отримують в основному середній прибуток, а крупні фірми - монопольний прибуток. В Україні найбільші прибутки привласнюються великими комерційними банками та гігантськими підприємствами-монополістами.

Торговий прибуток - перетворена форма частини додаткової вартості , яку отримують підприємства торгівлі в процесі їх господарської діяльності при здійсненні функції товарного обігу. Джерелом торгового прибутку є додатковий продукт, який складається з двох частин. Одна з них створюється у торгівлі (при виконанні операцій. Які продовжують процес виробництва), друга частина виробляється у галузях матеріального виробництва і реалізується у торгівлі за допомогою механізму цін. Кількість торговельного прибутку становить собою різницю між купів5ельною і продажною ціною товарів, які реалізує торговий капітал. Величина прибутку від реалізації товарів і послуг визначається як різниця від реалізації товарів і послуг визначається як різниця між сумою доходу і сумою витрат обігу.

Література:

1. Мазаракі АА, Лігоненко ЛО, Ушакова НМ “Економіка торговельного підприємства” , Київ “Хрещатик” 1999 р.