Сучасні тенденції побудови та розвитку системи внутрішнього контролю промислових підприємств в Україні

Реалізація стратегічного курсу України на побудову соціально орієнтованої економіки європейського типу і забезпечення її сталого розвитку потребує суттєвого підвищення ефективності системи управління промислового підприємства і однієї з її основних ланок - системи внутрішнього контролю (СВК). Вітчизняні підприємства, як правило, не мають достатнього досвіду розробки і реалізації систем, які дозволяють своєчасно сигналізувати про відповідність прийнятих управлінських рішень місії та стратегічним цілям розвитку. Внаслідок цього зменшуються можливості розвитку як внутрішнього так зовнішнього ринків промислової продукції, ускладнюється процес прогресивної структурної перебудови економіки.

Під СВК зазвичай розуміють всі внутрішні правила та процедури контролю, запроваджувані керівництвом підприємства для досягнення поставленої мети - забезпечення (в межах можливого) стабільного і ефективного функціонування підприємства, дотримання внутрішньої господарської політики, збереження та раціонального використання активів підприємства, запобігання та викриття фальсифікацій, помилок, точність і повноту бухгалтерських записів, своєчасну підготовку фінансової інформації [1, с.88].

У залежності від етапу розвитку і типу господарства, його інституційних особливостей підходи до побудови СВК можуть суттєво відрізнятися. У промислово розвинених країнах наука про незалежний контроль (аудит) спирається на надійний фундамент результатів, що накопичувалися протягом багатьох десятиліть у межах відомих наукових напрямів і теорій загального і внутрішнього аудиту. У їхній розвиток вагомий внесок внесли такі фахівці, як Р. Адамс, А. Аренс, Г. Дженік, Ф. Дефліз, Д. Кармайкл, Д. Лоббек, Ж. Рішар, Д. Робертсон, А. Роджер та ін. [2-7].

Враховуючи загальну історію держав у недалекому минулому та наявність подібних проблем у галузі контролю (аудиту), для українських вчених корисними є результати досліджень вчених та практиків Росії: В. Бурцева, Ю. Данилевського, В. Подольського, Л. Сотнікової, В. Суйца, О.Терехова, О. Шеремет та ін. Значний внесок у дослідження теоретичних і прикладних аспектів проблеми контролю (аудиту) зробили такі вітчизняні фахівці як М. Білуха, Ф. Бутинець, Н. Дорош, Б. Дугінський, В. Завгородній, А. Кузьмінський, О. Петрик, В. Рудницький, Л. Сухарева, А. Ткаченко, Б. Усач, М. Чумаченко, О. Шпиг та ін.

Результати їх досліджень одержали розвиток в роботах колективів ряду вітчизняних та галузевих науково-дослідних інститутів, як то: Інститут економіки НАН України (м. Київ), Інститут економіки промисловості НАН України (м. Донецьк), Державний університет економіки і торгівлі ім. М.Туган-Барановського (м. Донецьк).

Проте, ряд аспектів проблеми потребують подальшого поглибленого дослідження з урахуванням специфіки функціонування підприємств України в умовах ринкової трансформації господарств та переходу на траєкторію сталого економічного розвитку. Це, зокрема: обґрунтування концептуальних основ побудови СВК, адекватних складу і структурі завдань, що постають перед промисловими підприємствами у специфічному інституційному середовищі України; виявлення особливостей їх функціонування та розвитку СВК. Необхідність подальших досліджень у цій сфері, а також їх наукова і практична значимість визначили вибір теми і методів дослідження, його мету і задачі.

Автор ставить за мету підтвердження гіпотези про наявність залежності ефективного функціонування господарського механізму на промисловому підприємстві від побудови та сталого розвитку належної СВК. Це питання є особливо актуальним сьогодні, коли відбуваються докорінні зміни в області контрольних відносин і апарат внутрішнього контролю (наприклад, відділ внутрішнього контролю) перетворюється на важливу складову керівного складу промислових підприємств [8]. Належна (надійна і ефективна) СВК повинна стати вагомим поштовхом розвитку промислових підприємств в умовах транзитивної економіки в Україні. Саме таке припущення і визначило структуру нашого дослідження та логіку викладеного в ньому матеріалу. Для досягнення поставленої мети було використано логічний, системний підхід до побудови належної СВК в українських промислових підприємствах.У світовій практиці під контролем розуміють будь-яку процедуру, яка сприяє зменшенню схильності до ризику. На нашу думку, дієві заходи внутрішнього контролю сприяють виконанню головних задач підприємства, досягненню ним своєї місії, стратегічних і оперативних цілей. Належна СВК в умовах транзитивної економіки спонукає робітників підприємства дотримувався чинного законодавства та нормативних актів, а також розробленої підприємством політики, планів, внутрішніх правил та процедур, вчасно виявляти та знижувати ризик непередбачених витрат чи втрати репутації підприємством. Тому на сьогодні чимало підприємств різних організаційно-правових форм власності, що розвиваються в Україні, змушені приділяти увагу формуванню належної СВК. Але через відсутність наукових комплексних розробок в сфері внутрішнього контролю, достатнього досвіду щодо роботи в нових умовах господарювання, побудова належної СВК стає складною проблемою для багатьох промислових підприємств.

Загальна теорія контролю, починаючи з часу свого відокремлення в окрему галузь економічного знання, висунула багато різних концепцій внутрішнього контролю. Однак традиційні дослідження страждають на істотний недолік, пов'язаний з тим, що в процесі обґрунтування концепцій внутрішнього контролю, як правило, не вказують чітко всі ті вихідні посилки й обмеження, у межах яких вони зберігають свою справедливість.