Лізинг як форма оновлення технічної бази виробництва

Внутрішній лізинг буває регіональний або загальнодержавний. Його суб'єк¬тами є підприємства (організації) або їхні інтеграційні утворення в межах дер¬жави. Суб'єкти лізингу можуть практично здійснювати його в двох формах — зворотного та пайового лізингу. Зворотний лізинг передбачає викуп лізинго¬давцем майна у власника (виробника) і передачу його майна в лізинг тому са¬мому власнику.

Пайовий лізинг — це оренда, яка здійснюється за участю кількох суб'єктів лізингу із залученням одного чи кількох кредиторів. Однак сума інвестованих кредиторами коштів не може перевищувати 80 % вартості набутого для лізин¬гу майна.

Міжнародний лізинг реалізується суб'єктами лізингу, які перебувають під юрисдикцією різних держав, або тоді, коли лізингове майно чи платежі пере¬тинають державні кордони. Таким чином, суб'єктами міжнародного лізингу завжди є інвестори інших країн. Міжнародний лізинг дає можливість підприєм¬ствам (організаціям) України оновлювати власну техніко-технологічну базу за рахунок отримання конкурентоспроможного устаткування, транспортних та інших засобів праці зарубіжного походження.

Сервісний лізинг застосовується за умови придбання на лізингових засадах складної техніки або такої, що зазнає швидкого техніко-економічного старін¬ня (комп'ютерно-обчислювальна та копіювавальна техніка, складна побутова техніка, транспортні засоби тощо).

Зворотний лізинг відповідно до чинного законодавства (Закон України "Про лізинг") названо формою внутрішнього лізингу, який вже розглянуто вище. Однак з наукового погляду (за характером лізингових операцій) його вважа¬ють одним із видів лізингу.

Організаційно-правові основи здійснення лізингу

Чинним законодавством України та іншими нормативно-правовими актами уряду України, а також договорами про лізинг передбачені організаційно-пра-вові основи лізингових операцій. Основною правовою формою регулювання взаємовідносин між суб'єктами лізингу є угода (договір), яка (який) укладається між ними. Така угода має багатосторонній характер, оскільки вона укладається між продавцем об'єкта лізингу, лізингодавцем та лізингоодержувачем. Вона може бути і двосторонньою між лізингодавцем і лізингоодержувачем. Термін угоди лізингу визначається за домовленістю сторін. При укладенні лізингової угоди, незалежно від суб'єктів організації їх діяльності важливе значення мають чітко визначені умови, які передбачаються угодою. Найважливішими з них є:

— найменування сторін, що укладають угоду;

— об'єкт лізингу (його склад і вартість), умови та строки його поставки;

— термін дії лізингової угоди;

— обсяг лізингових платежів і графік їх сплати, можливі умови їх перегляду;

— можливі умови переоцінювання вартості об'єкта лізингу, що виплива¬ють із законодавства України;

— можливе повернення об'єкта лізингу за умови банкрутства лізингоодер-жувача;

— умови страхування об'єкта лізингу та його реєстрації;— умови технічного обслуговування в процесі експлуатації, ремонту та модернізації об'єкта лізингу, а також надання відповідної інформації про стан лізингового об'єкта;

— умови повернення об'єкта лізингу, якщо це передбачено угодою або його викупу після закінчення дії угоди, можливе дострокове розірвання лізингової угоди;

— угодою передбачається відповідальність сторін (суб'єктів лізингу);

— обов'язковим атрибутом є місце і дата укладення лізингової угоди.