Вексельний обіг і перспективи його розвитку в Україні
Учасники вексельного обігу в Україні широко використовують ці дві можливості. Деякі торговці, в яких закінчився ліміт (170 000 грн) на торгівлю ЦП, швидко відкривають свої дочірні підприємства і продовжують заключати угоди по купівлі-продажу векселів лише з тією різницею, що на договорах купівлі-продажу змінюються реквізити (навіть прізвища керівників і юридична адреса не змінюються). Наприклад саме так використовує цю можливість харківська фірма ООО “Богатир”. Не маючи ліцензії фірма торгує векселями ХДПЗ ім. Шевченко та акцептованих ВАТ “Укртелеком” у значних об'ємах.
Деякі господарчі підприємства використовують вексельну форму для погашення власних боргів за споживання газу, електроенергії, води, для взаєморозрахунку з іншими підприємствами. Наприклад, інститут ім. Патона (Київ, вул. Боженко 11), не маючи ліцензії щомісячно закриває свій борг перед ВАТ “Укртелеком” на суму 30 - 35 тис. грн. Отже, ліцензія потрібна лише для чистої спекуляції цінними паперами і лише у випадку, коли сума угоди перевищує 170 тис. грн за календарний рік.
Мінімум часу на заключення угоди та на оформлення всіх необхідних документів. Оскільки факсимільна копія договору має юридичну силу, то договір заключається буквально за лічені хвилини. Оскільки гроші йдуть по Україні не більше кількох годин, то покупець може отримати куплений ним вексель уже через добу. Наприклад, продаючи вексель з Києва у Сімферополь, використовуючи пошту DHL, покупець отримає вексель приблизно через 15-20 годин після виклику кур'єра DHL до офісу продавця. Крім DHL широко використовується також банківська пошта, фельд'єгерська пошта, широко розповсюджена доставка векселів звичайним поїздом через бригадира поїзда, очевидно, схильність до ризику мабуть просто в крові у вітчизняних учасників фондового ринку. Але треба відмітити, що як не дивно, але саме такі ризикові способи доставки векселів являються одними з самих надійних, і навіть деякі банки віддають перевагу саме такому способу зв'язку.
Але якщо продавець і покупець знаходяться в одному місті, то процедура купівлі-продажу може зайняти всього 2-3 години. Договір купівлі-продажу векселів нічим не відрізняється від договору купівлі-продажу будь-якого іншого цінного паперу, єдине, що додається - це акт прийому - передачі векселів, де зазначено номінал векселя, його номер, дату складання, дату погашення, і іноді, за вимогою покупця, продавець робить передаточний індосамент, що також займає буквально лічені хвилини.Зручність для продавця та покупця, для яких простота та швидкість заключення угоди мають найважливіше значення (після ціни, звичайно). Адже в умовах сучасного ринку, особливо для спекулянтів на фондовому ринку саме швидкість процедури оформлення угоди дозволяє випереджати конкурентів.
Для покупця іноді також буває дуже важливо швидкість отримання векселя. Наприклад, холдинговій компанії “Реле та автоматика” (м. Київ вул. І.Лепсе 6) за заборгованість перед Жовтневим телефонним вузлом відключили телефони. Щоб зекономити гроші, ХК “Реле та автоматика” змушена була терміново купити векселі ХДПЗ ім. Шевченко та акцептованих ВАТ “Укртелеком” на суму 30 тис. грн. та швидко віднести їх на Жовтневий телефонний вузол (м. Київ, вул. Г. Севастополя 39). В результаті телефони були включені буквально через 5-6 годин після відключення.
У практиці вексельного обігу досить часто трапляються випадки, коли господарчі підприємства терміново купують той чи інший вексель, адже постійно когось відключають за неоплату - за газ, електроенергію, воду, телефон. Особливо терміново намагаються закрити свою заборгованість підприємства, які здали в оренду свої площі, тому що орендатори - часто основне і навіть єдине джерело доходу.
Біржовий збір не платиться.
В результаті усіх цих переваг “сірого” ринку лише в серпні-вересні 1997 р. загальний об'єм заключених угод лише по векселях НДЦ становив 3-4 млн. грн. на тиждень.
Але на сьогоднішній день повністю підтвердився прогноз директора департаменту цінних паперів АКБ “Правекс-Банк” Олексія Білоконя щодо векселів НДЦ. Пан Білокінь ще у квітні 1998 р. прогнозував, що на зміну вексельному енергоринку прийде заліковий енергоринок, який постійно набирає оберти. Механізм роботи залікового ринку досить специфічний, у ньому приймають участь лише крупні суми, починаючи від 100 тис. грн. Зрозуміло, що працювати з такими сумами та забезпечувати механізм гарантій можуть лише крупні фірми-учасники оптового ринку електроенергії. Сьогодні за допомогою таких залікових механізмів можна погасити борги за електроенергію за 40-45% від суми боргу при умові оплати “живими” грошима.
Але, скоріше всього, зникнення ринку векселів НДЦ та розширення ринку енергозаліків не означає остаточного витіснення векселів із сфери розрахунків за електроенергію. В 1998 році на ринок України вийшли векселі Національної акціонерної енергетичної компанії “Енергоатом”. До складу цієї компанії входять п'ять українських АЕС і векселі цієї компанії можна використовувати як засіб платежу за електроенергію.