Гроші в ринковій економіці
Епоху товарних (металевих) грошей замінила епоха грошей па¬перових. Вони почали використовуватися як засіб обігу більше як тисячу років тому. Вважають, що вперше паперові гроші почали ви¬користовуватися в Китаї ще у VIII ст. У Європі паперові гроші з'яви¬лися значно пізніше. У Франції емісія їх розпочалася з 1783 р. Наприкінці XVIII ст. банкнотний обіг був започаткований у Великій Британії. Право емісії паперових грошей було надано Віденському банку ще в 1762 р. Спочатку випуск їх мав епізодичний характер, та з 1771 р. емісійний процес паперових грошей почав відбуватися на регулярній основі. Емісія паперових грошей у Північній Америці почала здійснюватися наприкінці XVII ст.
У Росії паперові асигнації з'явилися в період царювання Катери¬ни II в 1769 р. Спочатку вони вільно розмінювалися на срібні гроші, замінюючи в обігу громіздкі мідні монети. В 1774 р. було емісовано асигнацій майже на 18 млн рублів, значна частина яких запроваджу¬валася в обіг замість розписок скарбничих установ.
Поява розмінних на золото і срібло паперових грошей, що запро¬ваджувалися в обіг силою держави і спиралися на її авторитет, не була чимось аномальним. Це цілком природний історично-прогре¬сивний процес розвитку грошей, пов'язаний з розширенням масш¬табів товарного обміну та ринкових відносин. Розмінні паперові гроші не вносили істотних змін у принципи функціонування грошових відносин. Більше того, вони спрощували грошовий обіг, надаючи йому більшої гнучкості.Нові якісні моменти в системі грошових відносин почали фор¬муватися з появою в обігу нерозмінних на золото чи срібло паперо¬вих грошей. Спочатку припинення обміну знаків вартості на реальні (товарні) гроші розглядалося як аномальне явище, як виняток з існу¬ючої практики, викликаний особливими (надзвичайними) політич¬ними чи економічними явищами в житті держави. Наприклад, у Вели¬кій Британії припинення обміну банкнот на золото з 1797 по 1821 р. було викликане наполеонівськими війнами і фінансуванням їх за раху¬нок надмірної емісії паперових грошей. У Росії обмін асигнацій на золото було припинено у 1854 р. у зв'язку з Кримською війною. Відно¬вити обмін вдалося лише в 1895-1897 pp. на основі проведення гро¬шової реформи, автором якої був царський міністр фінансів С. Ю. Вітте. Повний відхід від конвертованості (обміну) паперових грошей на золото відбувся значно пізніше. Більша частина країн Заходу при¬пинили такий обмін у роки »великої депресії» - економічної кризи 1929-1933 pp. і в перші післякризові роки. Однак такий обмін збе¬рігся в сфері міжнародних валютних відносин. Як наслідок зв'язок національних паперових грошових одиниць з золотом здійснювався опосередковано - через функціональні структури світових грошей. Однак з середини 70-х років практика конвертованості паперових грошей на золото повністю припинилася і на рівні міжнародних валютних відносин. Благородний метал був повністю витіснений з сфери грошових відносин. Золото втратило грошові функції. Цей процес дістав назву демонетизації золота. Воно перетворило¬ся на звичайний товар.
Саме на цій основі відбувся остаточний перехід до епохи паперових грошей. Гроші втратили свою внутрішню вартість, що безпосередньо втілювалося у монетарному товарі як носієві грошових відносин. Сутність грошей, їхню внутрішню природу почали уособлювати в собі паперові, а не товарні гроші. Паперові гроші перестали бути і. знаком вартості монетарного товару.
Епоха паперових грошей є епохою грошей, що розвиваються гна кредитній основі. Це водночас і епоха банківських грошей, які функціонують значною мірою на безготівковій основі, поступово трансформуються в електронні символи та знаки.
2. ФУНКЦІЇ ГРОШЕЙ
Визначення сутності грошей і, виходячи з цього, фундамен¬тальних основ їхнього розвитку становить базовий рівень монетар¬ної теорії. В теорії грошей існує багато різних поглядів з цього пи¬тання. Домінуючим є суто емпіричний підхід до питання, що розгля¬дається. Сутність грошей визначається, як правило, на основі змісту функцій, які вони виконують.
• Функція міри вартості.
Якщо виходити з того, що гроші за своєю найбільш глибокою сутністю виступають в обігу товарів як засіб реалізації їхньої вар¬тості, то цілком зрозуміло, що логічно вихідною і одночасно цент¬ральною у системі грошових відносин є функція міри вартості. І це природно, оскільки саме ця функція надає товарній масі необхідний матеріал для вираження їхньої вартості. Вартість виявляє себе в ціні товару на основі цієї функції. Поза зазначеною функцією вартість існує лише потенційно. Отже, слід ураховувати невіддільну єдність понять «вартість товару» і »міра вартості грошей».
На основі міри вартості встановлюють ціну, що є грошовим ви¬раженням вартості товару. Остання залежить, з одного боку, від вар¬тості товару, з іншого - від величини вартості самої грошової оди¬ниці. Вартість товару може лишатися незмінною. Однак, якщо вартість грошової одиниці знижуватиметься, ціни товарів зростати¬муть. Йдеться про обернено пропорційну залежність ціни і вартості грошової одиниці.