Обмеженість виробничих ресурсів
Рис. 1. Механізм дії закону рідкості
Ця формула показує, по суті, величину обмеженості ресурсу. Наприклад, Україні потрібно 40 млн т нафти для задоволення потреб свого господарства. У країні видобувається її приблизно 5 млн т. Отже, ступінь задоволення потреб в цьому ресурсі становить 12,4 від¬сотка. Як бачимо, цей економічний ресурс досить обмежений. Подо¬лати цю обмеженість можна за рахунок імпорту нафти з інших країн, що потребує валютних коштів, які можна отримати за рахунок екс¬порту певних власних економічних ресурсів. Інший шлях подолання обмеженості - розвиток видобутку власної нафти. Для цього треба здійснювати геологічні розвідки, створювати нові нафтопромисли, розвивати раціональну енергозберігаючу технологію виробництва.
Пізнання і використання економічного закону рідкості потребує для подолання суперечності між потребою і обмеженістю ресурсу розробки спеціальних заходів, орієнтованих на розвиток і ефектив¬ніше використання продуктивних сил за рахунок застосування багатьох чинників.
Отже, закон рідкості ресурсів є, по суті, законом обмеженості ви¬робничих можливостей. І тому він вимагає від людини певної раціо¬нальної суб'єктивної поведінки з метою подолання обмеженості ви¬користання економічних ресурсів. При цьому слід зазначити, що за¬кон рідкості ресурсів впливає на будь-який чинник виробництва: на знаряддя виробництва, предмети праці, на людину, що приводить в дію засоби виробництва.
Схему дії закону рідкості наведено на рис. 12.
2. ФОРМИ ПОДОЛАННЯ СУПЕРЕЧНОСТІ МІЖ БЕЗМЕЖНИМИ ПОТРЕБАМИ І ОБМЕЖЕНІСТЮ РЕСУРСІВ
ЗРОСТАННЯ ВИРОБНИЦТВАЯк відомо, країни світу за рівнем розвитку виробництва дуже різняться. Проте не треба думати, що високорозвинені країни, які мають високий рівень виробництва матеріальних благ, уже подола¬ли суперечність між зростаючими потребами населення і обмежени¬ми ресурсами. І в таких країнах ця суперечність існує, тому є потре¬ба у подальшому зростанні виробництва. І пояснюється це дуже про¬сто: високий рівень виробництва потребує і більш високого рівня споживання. Якщо у деяких країнах, наприклад у Африці, люди користуються простим житлом (в основному це тільки дах над голо¬вою), то в розвинених країнах люди потребують житла з паровим опаленням, гарячою і холодною водою, комунальними послугами. А це потребує відповідних економічних ресурсів.
Отже, зростання виробництва разом із зростанням економічних ресурсів, життєвих благ є проблемою для всіх країн. Різниця поля¬гає лише в тому, що рівень вирішення цієї проблеми неоднаковий. В одній країні проблеми подолання обмеженості ресурсів вирі¬шуються на рівні електрифікації житла, а в іншій йдеться вже про забезпечення населення сучасними комфортабельними квартирами, для яких потрібна більш розвинена структура економічних ресурсів.
Зростання виробництва тісно пов'язане з науково-технічним про¬гресом. Досягнення науки і техніки дають змогу виробляти нові й кращі за якістю товари, а також удосконалювати способи їх виробницт¬ва. Головне, що технічний прогрес забезпечує суспільству можливість виробляти більше товарів з тієї ж кількості економічних ресурсів.
В умовах зростання ресурсів виробничі потужності помітно збільшуються.
Економічне зростання - це здатність виробляти більший обсяг продукції.
Про це "свідчить зміщення кривої виробничих можливостей на рис. 13 вправо. Отже, економічне зростання є результатом збільшен¬ня пропозиції ресурсів і технічного прогресу.
Наслідком економічного зростання є те, що економіка при повній зайнятості ресурсів може забезпечити більший обсяг виробництва і костюмів, і швейних машин. З рис. 13 видно, що хоча економіка здатна виробляти костюмів у 2 рази більше, зростання виробництва швей¬них машин становить лише 40 відсотків.
Рис. 2. Економічне зростання і крива виробничих можливостей