Основи економічної теорії

У багатьох випадках висновки за аналогією не можуть бути до¬казом, але вони мають силу припущення і дають підстави для вису¬нення гіпотез.

Гіпотеза - це науково обгрунтоване припущення про можливі зв'язки, відносини, причини явищ.

Економічні дослідження, як правило, здійснюються не наздогад, а цілеспрямовано, виходячи переважно з потреб практики. Якщо зміст явища, яке вивчається, невідомий, а фактів для його з'ясування немає або недостатньо, дослідник змушений обмежитися припущен¬нями. Однак це ще не наукова гіпотеза, а лише певний студінь на шляху до неї.

Для постановки гіпотези мають бути достовірні факти. Проте обсяг і рівень цих фактів ще не дають можливості перетворити тео¬ретичне припущення на повноцінну теорію. Тому висновок про мож¬ливі гіпотетичні зв'язки, причини ще не набуває повної достовір¬ності. Вона потребує достатніх доказів, практичних підтверджень.

Важливість гіпотези полягає в тому, що вона є засобом розв'я¬зання суперечностей між новими фактами і теоретичними погляда¬ми, які вже застаріли.

Використання гіпотези має важливе значення для розвитку еко¬номічної теорії. Гіпотеза ставить проблеми, які сприяють більш ефек¬тивному веденню наукових пошуків. Вона дає змогу перевірити всі можливі шляхи дослідження і обрати найбільш правильні та науко¬во обгрунтовані.

Важлива роль належить експерименту, в якому особливе місце відводиться економічним реформам, що здійснюються на перелом¬них етапах економічного розвитку, в періоди криз і стабілізації економі¬ки. Він потребує ретельної підготовки, розрахунку, обгрунтування.Економічна теорія може здійснювати аналіз на двох рівнях: макро- і мікроекономічному. Рівень макроекономічного аналізу стосується в основному показників економіки країни в цілому, а також агрегованих показників, таких як державний сектор, приватний сектор або сектор домогосподарств. Мікроекономічний аналіз має справу з конкретними показниками окремих підприємств. Образно кажучи, в мікроекономіці вивчають уже не ліс, а окремі дерева.

6. ФУНКЦІЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ

Слово «функція» в дослівному перекладі з латинської озна¬чає «виконання, звершення». Якщо ми говоримо про функції еконо¬мічної теорії, то хочемо показати, які завдання виконує ця наука, яке коло її обов'язків перед людством, які її роль і призначення.

Економічній теорії властиві такі функції: теоретико-пізнавальна, практична, прогностична, методологічна.

Теоретико-пізнавальна функція полягає в тому, щоб розкрити зміст економічних законів і категорій, суттєві причинно-наслідкові зв'язки економічних процесів, форми їхнього вияву, об'єктивні внутрішні суперечності, подолання яких забезпечує поступальний економічний рух суспільства.

Процес пізнання розпочинається з розгляду фактів, масових еко¬номічних спостережень, вивчення поведінки господарських суб'єктів. На основі вивчення цього величезного матеріалу відбирають сталі, типові явища. Це дає змогу перейти до пізнання економічних законів і категорій.

Тільки грунтуючись на всебічному пізнанні теоретико-пізнавальної функції, можна успішно реалізувати практичну функцію еконо¬мічної теорії.

Теоретико-пізнавальна функція економічної теорії є методологіч¬ним фундаментом для інших економічних дисциплін.

Практична функція полягає в тому, щоб всебічно обгрунтувати конкретні шляхи використання економічних законів, перекласти їхні вимоги на мову практичних заходів щодо вирішення господарських завдань, здійснення економічної політики, яка б найповніше відпо¬відала інтересам людини, колективів, суспільства; обгрунтування раціональних форм управління господарством, здійснення практич¬них заходів щодо розв'язання економічних суперечностей, досягнен¬ня ефективних результатів розвитку виробництва і зростання життє¬вого рівня населення.