Основи економічної теорії

• динаміку змін у цінах, вартостях, обсягах виробництва. Вони намагаються встановити причини цих явищ, визначити чинники, що впливають на зростання або падіння цін, вартості, обсягів виробниц¬тва. На відміну від пересічних громадян, які, наприклад, лише кон¬статують, що заробітна плата у шахтарів більша, ніж у працівників харчової промисловості або у інженера нашої країни менша, ніж у інженера США, економісти визначають закони, які відображують ці економічні явища;

• як розміщуються та використовуються ресурси (корисні копа¬лини, земля, праця людей та їхні знання, обладнання та устаткуван¬ня), що обмежені на нашій планеті та в кожній країні зокрема. Якби не було такого обмеження, то, мабуть, не було б потреби і в еко¬номічній науці. Адже в такому разі можна було б задовольнити необмежені потреби людей. Оскільки ж бажання людей зводяться до того, щоб якомога повніше і якісніше задовольнити всі свої по¬треби, вони наштовхуються на межу виробництва, зумовлену в кожний конкретний історичний період межею наявних ресурсів.

Економічна наука якраз і займається вивченням економіч¬ної поведінки людей в умовах обмежених ресурсів.

Вивчивши можливості ресурсного забезпечення країни, певного регіону, міста, галузі (детальніше про це йтиметься далі), еконо¬місти пропонують різні варіанти розміщення ресурсів для їхнього найкращого використання.

Отже, економічна наука сприяє оптимальному використан¬ню обмежених ресурсів, є чинником економічного розвитку, збільшення кількості різноманітних товарів та послуг і, в кін¬цевому підсумку, сприяє більш повному задоволенню потреб суспільства і кожного його члена;

• господарські зв'язки між країнами і народами: чому країни імпортують одні товари, а експортують інші; які чинники сприяють зовнішньоекономічним зв'язкам, а які стримують їхній розвиток;

• природу і причини багатства; як на різних етапах розвитку людського суспільства змінювалось ставлення до самого поняття «багатство», джерел його зростання.

Економічна наука досліджує, як суспільство здійснює еконо¬мічне життя, що охоплює виробництво, обмін, розподіл і споживання товарів і послуг в умовах обмежених ресурсів

Рис1. Система економічних наук

Відтворення економічного життя відбувається на суспільному та індивідуальному рівні (підприємство, фірма, домашнє господарство). Через це структурно економічна теорія включає в себе макроекономіку і мікроекономіку.

Макроекоміка вивчає функціонування економіки в цілому. В центрі її аналізу - національний продукт, загальний рівень цін, інфляція, безробіття. Вона з'ясовує, скільки має бути грошей у кана¬лах обігу країни, чому окремі країни знаходяться у кризовому стані, а інші - динамічно розвиваються.

Мікроекономіка досліджує поведінку окремих суб'єктів еко¬номіки. Вона аналізує ціни окремих товарів, витрати на виготовлен¬ня певного товару, з'ясовує, як діють фірма та механізм мотивації праці.

На основі економічної теорії формуються і діють відносно само¬стійні економічні науки, що утворюють систему економічних наук (рис. 1).

Економічна теорія, виступаючи базою для різних економічних дисциплін, водночас ураховує їхні здобутки. Тільки спираючись на досягнення інших наук, таких як соціологія, політологія, право, істо¬рія тощо, економічна теорія може робити висновки і пропозиції, які будуть правильними і сприятимуть найбільш оптимальному спосо¬бу організації економічного життя суспільства.

5. МЕТОДИ ПІЗНАННЯ ЕКОНОМІКИ

Під методом пізнання звичайно розуміють спосіб досягнен¬ня мети. Він є робочим інструментом, засобом пізнання предмета, що вивчається.