Товарне виробництво

Форми виробництва мають свою специфіку, свою внутрішню логіку. З розвитком виробництва створюються нові суспільні відносини. Сукупність виробничих відносин, матеріальний базис суспільства визначають форми уявлень, юридичну та політичну настройку суспільства. Право, політика, релігія керуються базисом; взаємозв’язок двох сторін суспільного організму надзвичайно складна і сповнена протиріч.

Діючі в суспільстві соціологічні закони виражають принцип відповідності між виробничими силами і виробничими відносинами, а також між ідеологічною і політичною настройкою і базисом. Принцип відповідності між рівнем розвитку виробництва і формою організації суспільства пояснює, чому виникають зміни у суспільних відносинах: виробничі відносини заважають гальмують розвиток виробничих сил і повинні бути перетворені революційним шляхом. “Зі зміною економічної основи, - писав К.Маркс, - більш чи менш швидко проходить переворот у всій величезній настройці.

Теоретична концепція, запропонована та конкретизована Марксом, виглядає доволі логічно. Її впливу не уникло багато економістів, істориків, у тому числі крупні представники теоретичної думки заходу.

4.Історія розвитку товарного виробництва і економічних стосунків у суспільстві

Регулярне виробництво товарів існує 5-7 тисячоліть – із часів первіснообщинного ладу до нашого часу. Воно обслуговує різні соціально- економічні системи. У зв’язку з цим можна виділити загальні для усіх історичних епох причини його виникнення.

Товарне виробництво з’явилось, перш за все, в результаті суспільного розподілу праці. Ця загальна форма організаційно-економічних відносин продовжує змінюватись при вдосконалюванні засобів праці. Внаслідок того, що технічний прогрес не знає тимчасових меж, то не має меж і розвиток розподілу праці у суспільстві, вдосконалювання товарного господарства. Як ми побачимо далі, науково-технічна революція зробила новий, поглиблений розподіл праці – по детальне виготовлення складних виробів на різних заводах, котрі увійшли у взаємні торгові відносини. У другій половині XX ст. спеціалізація на випуску одного продукту, а диверсифікація – виробництво декількох товарів.

Іншою причиною виникнення виробництва товарів є господарче відокремлення людей на виробництві якогось продукту. Дані організаційно- економічні відносини органічно додають суспільний розподіл праці. Людина обирає якийсь вид роботи і перетворює його у самостійну діяльність. Це, звісно, посилює його залежність від інших товаровласників, виникає необхідність обмінюватись різнорідною продукцією й встановлювати господарчі зв’язки через ринок. У цьому випадку відпадає усілякий зовнішньоекономічний примус до праці. Сам робітник має потребу й матеріальну зацікавленість в тому, щоб збільшувати й якісно вдосконалювати виготовлення корисних речей.

Господарче відокремлення людей тісно пов’язане із формами власності на засоби виробництва. Так, воно є найбільш повним й навіть абсолютним, коли товаровиробник – приватний власник. У меншій мірі воно досягається, якщо якесь майно віддається у оренду – тимчасове користування й володіння. Тоді на якийсь період користувач може користуватися чужим майном. Але сама по собі приватна власність не створює товарно-ринкове господарство. Це видно на прикладі натурального виробництва при рабовласницькому і феодальному ладі.Виробництво товарів не може нормально розвиватися у рамках загальної суспільної власності, котрій робить перешкоди господарча відокремленість виробників корисних речей, їх вільну підприємницьку діяльність. Воно повністю паралізується, коли господарство стає єдиним власником засобів і результатів виробництва.

У залежності від ступеня розвитку відносин власності й організаційно-економічних відносин виникають два види товарного виробництва.

По-перше, історично першим було просте товарне господарство селян та ремісників, які використовували при виготовленні продуктів свою працю й порівняно прості засоби. У цьому випадку через порівняно низьку виробку робітників сфера товарного виробництва розвинена недостатньо й дуже часто йде поряд із натуральним господарством, яке займає головні позиції в економіці. По-друге, при капіталізмі виникає розвинене товарне виробництво, за якого натуральне господарство мінімалізується, усі продукти перетворюються на товари. Предметом купівлі і продажу становиться й робоча сила людей. Розвинене товарне виробництво швидко прогресувало в умовах класичного капіталізму у рамках приватнокапіталістичного присвоєння. У XX ст. цьому сприяла також власність акціонерних товариств, кооперативів та ін.

5.Товарні відносини в умовах капіталізму.