Функції грошей
Третя функція грошей випливає з попередньої. Вони вилучаються з обміну, і переривають свій обіг, перетворюючись на скарб, засіб нагромадження. Золото легко випадає із обігу, утворюючи скарб і зберігаючи свою вартість, і так же легко повертаються в обіг. В умовах товарного виробництва значна частина металевих грошей, що перебувають у формі скарбу, надходить в обіг, а інша – покидає його.
З виникненням кредитних відносин (продаж товару з відстрочкою платежу або надання грошей в кредит) гроші починають виконувати функцію засобу платежу (засобу сплати боргових зобов’язань).
Дана функція зумовлена реалізацією товару у кредит, потреба в якому виникає з різних умов виробництва і обігу товарів різного виду, сезонним характером виробництва і збуту. Гроші виконують функцію засобу платежу при виплаті боргових зобов’язань по кредиту, у тому числі і при виплаті заробітної плати, а також поза сферою товарного обігу.
Виконання грошима функції засобу платежу приводить зрештою до появи кредитних грошей, до яких відносять векселі, банкноти і чеки.
Розширення міжнародних економічних зв’язків, насамперед світової торгівлі, привело до появи ще однієї фнкції грошей – світові гроші. Спочатку цю функцію виконували лише повноцінні (золоті) гроші. Вони були передусім загальним міжнародним платіжним засобом. У світовій торгівлі розрахунки між країнами відбуваються через зарахування боргових зобов’язань банками. Якщо платежі перевищували її надходження, то вона вивозила на суму перевищення золото як засіб платежу. Крім того, золото у функції світових грошей було загальним купівельним засобом, коли країна оплачувала товари золотом. На світовій арені гроші скидали з себе „національні мундири” (переставали бути доларами, фунтами, марками тощо) і виступали просто як золото.
З появою паперових грошей їх функції значно звузились. Спочатку вони виконували лише дві функції – засобу обігу і засобу платежу. З демонетизацією золота ці функції дещо змінились. В економічній науці нема певної одностайності в питанні, які ж функції виконують сучасні гроші. Найчастіше виділяють такі: засіб обігу, міра вартості (при ототожнені вартості і ціни), засіб заощадження або збереження вартості (сюди відносять і сплату боргових зобов’язань).
3. Інфляціяінфляція – це прцес зростання загального рівня цін в країні внаслідок порушення закону грошового обігу. Інфляція виникає тоді, коли в обігу знаходиться надлишкова кількість грошей (готівкових і безготівкових). Таке становище веде до їх знецінення, гроші „дешевіють”, а ціни набувають тенденції до зростання. Розрізняють „класичну” і сучасну інфляцію.
Для „класичної” інфляції характерним є її тимчасовість. Вона виникла за надзвичайних обставин (тривалі війни, які збільшували видатки держави, тощо). Сучасна інфляція має сталий характер. Вона перетворилась в постійний елемент процесу відтворення.
Причиною інфляції спочатку вважали повсюдний перехід до паперових грошей. Однак навіть після того, як грошова емісія взята під строгий контроль, інфляція не зникла. Виявилось, що в інфляції можуть бути різні причини і сама вона буває різною.
При інфляції попиту надлишок грошей виникає внаслідок зростання сукупних грошових витрат підприємств, держави і домашніх господарств. Попит в країні в цілому виявляється більшим сукупної пропозиції товарів і послуг, а це не минуче веде до зростання рівня цін.
Не менш небезпечною є інфляція витрат, коли ціни зростають через збільшення витрат виробництва. Зрослі ціни вимагають нового збільшення витрат при купівлі необхідних виробничих ресурсів, що знову „штовхає” ціни вгору там, де ці ресурси застосовуються
Два найважливіших джерела, що живлять інфляцію витрат, - це зростання номінальної заробітної плати і ціни на сировину і енергію.
Надмірне зростання заробітної плати, як правило, породжує інфляцію, тому профспілки, що вимагають постійного підвищення оплати праці для працівників своєї галузі, повинні рахуватись із загальним економічним станом країни, середнім рівнем заробітної плати. Зростання витрат виробництва, що оберігаються „накручуванням” цін, веде до раптового, непередбачуваного зростання цін на сировинні ресурси, а особливо – на енергоносії, що в повній мірі відчула на собі економіка молодої незалежної України.
Найбільш узагальнюючою, але внаслідок цього надто абстрактною (оскільки вона зумовлює ряд інших деформацій, вад економічної системи) причиною інфляції є тотальне одержавлення економіки, внаслідок чого її називають державною економікою.