Ринок як економічна категорія, сутність ринку.

Національний (внутрішній для країни) ринок створивсь на індустріальній стадії виробництва. На цій стадії поряд з товарним виробництвом з’явились такі транспортні засоби, які відповідали новим маштабам ринкового простору. Досконаліший транспорт, зв’язки та реклама допомогли забезпечити вигідність реалізації товарів у всіх регіонах країни. В ітозі місцеві ринки стали органічними складовими частинами внутрішнього ринку держави.

В результаті міцного розвитку машинного виробництва, появою великого акціонерного капіталу, поглибленням міжнародного поділу праці і появою сучасних засобів транспорту та зв’язку отримав розви-

ток – світовий ринок. Світовий ринок вже довго постачає всім держа-

вам таку сировину, як нафта, олово, каучук, пшениця, сахар, чай, кофе, та інше.

Визначення ринку, як відносин обміну, показує лише його в єдиній системі виробничих відносин, але воно не розкриває всієї повноти вмісту ринкових відносин. Як відомо, власність представляє всі інші виробничі відносини тієї чи іншої економічної системи. Ринкові відносини зародились на базі приватної власності в різних її формах.

Приватна власність породжує економічну обособленість суб’єктів ри-

нку та їх економічну незамкненість. Незалежність суб’єктів ринкових відносин проявляється в здібності самостійно приймати господарські рішення. Діапазон приймаємих рішень дуже широкий. Виробник ви-

рішує , що виробляти і в якому об’ємі , які ресурси використовувати і по якій ціні їх закуповувати, по якій ціні реалізовувати свою продук-

цію, як реагувати на поведінку других суб’єктів ринку. Покупець ви-

рішує, що купувати, в якому об’ємі, по якій ціні, у якого продавця.

Господарські рішення приймаються без якого-небудь зовнішнього адміністративного тиску , на добровільній основі. Мотив поведінки

суб’єктів ринку в умовах господарювання приватної власності один –

особиста економічна вигода. Наслідки прийняття того чи іншого господарського рішень повністю лягають на плечі економічного су-

б’єкта ринку.

Для системи ринкових відносин, які базуються на приватній влас-

ності , характерна наявність прямих зв’язків, як між продавцями та і

між покупцями, так і між виробниками. Це виявляється в відсутності яких-небудь адміністративних органів, які визначали б, хто і кому по-

ставляє готові види продукції. Для ринкових відносин, одним із су-

б’єктів яких являється держава , характерне те, що при наявності цих відносин держава може встановлювати зв’язки між продавцем і по-

купцем.

Для більш повного розуміння ринку слід розглянути його ознаки на сучасному рівні.