Ринок як економічна категорія, сутність ринку.

а) конкуренція знищує з ринкової арени всі відсталі та неефективні

господарства.Ця санація економіки супроводжується зазвичай деяки-

ми скороченнями чисельності господарських суб’єктів, особливо по-

мітними в ряді галузей.б) Ринкове суперництво, як відомо, скріплює позиції потужного виробника. Один промисловий гігант по об’єму випуску продукції можна співставити з сумарною виробничою потужністю декількох і навіть тисяч мілких виробників. Тому ринкове господарство швидше за все збільшується за рахунок абсолютного і відносного посилення ролі великих власників.

в) Головний фронт змагань на ринковому просторі проходить між арміями продавців та армією покупців, які стоять на різних позиціях по відношенню до рівня ціни. Яка ж армія може впевнено виграти битву? Звичайно та, що більше сплочена і в результаті може нав’язати супернику свою ціну. Виходить—як це не пораження пара-

доксальним—перемогу в крупному конкурентному змаганні може дати монополістичне об’єднанням протиборствуючих сил.

Значить, об’єктивна логіка розвитку ринка така, що вільна конку-

ренція сама пропонує монополію, рух йде від одного протиборствую-

чого стану ринку до іншого.

Сучасна конкуренція державно регульована. Державне регулюван-

ня конкурентних відносин полягає в дотриманні оптимального поєд-

нань монопольно-регулюючих та конкурентних сил на таких чи інших ринках. Засобами державного регулювання є законодавство про правила створення й припинення діяльності підприємств і регу-

лярний вибірковий контроль з боку виконавчої влади, в тому числі через аудиторську систему.

Найважливіші напрями державного регулювання економіки, а отже, і встановлення рівноваги національного ринку такі:

1)антициклічне регулювання, що має короткочасний характер і спрямоване на послаблення циклічних коливань, зниження рівня інфляції;

2)програмування ( капіталістична планомірність), що має тривалий характер, прагне цілеспрямовано ввпливати на обсяг і напрями капіталовкладень, зміну структури народного господарства, тобто має стратагічні цілі.

Для досягнення, як короткочасних, так і тривалих цілей викорис-

товують:

1)пряме ( адміністративне) регулювання, що здійснюється за допо-

могою прийняття актів і дій виконавчої влади;

2)непряме регулювання, що грунтується на використанні різних економічних, фінансових важелів ( зміна ставки податків, нор-

ми подання податкових пільг та ін.). економічна роль держави в цьому разі полягає в тому, що вона забезпечує регулювання суспі-