Інвестиційна модель ДЖ. М. Кейнса
5.1. Очікувана норма чистого прибуткуСпонукальним мотивом здійснення витрат на інвестиції є прибуток. Підприємці здобувають засоби виробництва тільки тоді, коли очікується, що подібні закупівлі будуть прибутковими. Розглянемо простий приклад. Припустимо, власник невеликої майстерні по виробництву сервантів намагається прийняти рішення про інвестиції на новий шліфувальний верстат вартістю 1000 грн. і терміном служби в один рік. Нова машина, імовірно, збільшить виробництво продукції і виторг фірми. Так, припустимо, що чистий очікуваний доход (без експлуатаційних витрат) складає 1100 грн. Іншими словами, після обліку експлуатаційних витрат очікуваний чистий доход, що залишився, покриє вартість машини в 1000 грн. і принесе дохід у 100 грн. Порівнюючи цей дохід, чи прибуток, у 100 грн. і вартість машини в 1000 грн., знаходимо, що очікувана норма чистого прибутку від застосування машини дорівнює 10 % (100 грн. /1000 грн .).
5.2. Реальна відсоткова ставка
Але є ще один компонент витрат, зв'язаних з інвестуванням, що не врахований у нашому прикладі. Це ставка відсотка – ціна, що фірма повинна заплатити, щоб зайняти грошовий капітал, необхідний для придбання реального капіталу (шліфувального верстата). Висновок: якщо очікувана норма чистого прибутку (10 %) перевищує ставку відсотка (наприклад, 7 %), те інвестування буде прибутковим. Але якщо ставка відсотка (наприклад, 12 %) перевищує очікувану норму чистого прибутку (10 %), те інвестувати буде невигідно.
Варто підкреслити, що саме реальна ставка відсотка, а не номінальна відіграє істотну роль у прийнятті інвестиційних рішень. Номінальна ставка відсотка виражається в поточних цінах, а реальна ставка відсотка – у постійних чи скоректованим з урахуванням інфляції цінах. Іншими словами, реальна ставка відсотка – це номінальна ставка за винятком рівня інфляції. У прикладі зі шліфувальним верстатом ми допускали незмінний рівень цін.
Ну а якщо має місце інфляція? Припустимо, інвестиції на суму 1000 грн. повинні принести реальну (скоректовану з урахуванням інфляції) норму очікуваного чистого прибутку 10 %, а номінальна норма ставки відсотка, скажемо, дорівнює 15 %. На перший погляд може показатися, що інвестиції не прибуткові і їх не слід робити. Але допустимо, що інфляція, що має місце, складе 10 % у рік. Це значить, що інвестор буде платити доларами, купівельна спроможність яких зменшилася на 10 %. Якщо номінальна ставка відсотка дорівнює 15 %, то реальна ставка складе тільки 5 % (= 15 % - 10 %). Порівнявши ці 5 % реальної ставки відсотка з 10 % очікуваної норми чистого прибутку, ми побачимо, що інвестиції є вигідними і їх варто здійснити.
5.3. Крива попиту на інвестиції
Тепер нам варто перейти від мікро- до макроекономіки, тобто від інвестиційних рішень окремої фірми до розуміння загального попиту на інвестиційні товари всього підприємницького сектора. Допустимо, кожна окрема фірма зробила оцінку очікуваної норми чистого прибутку від усіх відповідних інвестиційних об'єктів і всіх цих даних зведені воєдино. Тепер ці оцінки можна підсумовувати, тобто послідовно скласти, і поставити запитання: яка повинна бути сумарна вартість інвестиційних проектів, здатних принести очікувану норму чистого прибутку, рівну скажемо, 16 % і більш; 14 % і більш; 12 % і більш? І так далі.
Припустимо, що взагалі немає перспективних інвестицій, які б давали очікувану норму чистого прибутку, рівну 16 і більш відсоткам. Але їсти можливість інвестувати 5 млрд. грн. при очікуваній нормі чистого прибутку між 14 % і 16 %; додаткові 5 млрд. грн. забезпечать норму чистого прибутку між 12 % і 14 %; ще додаткові 5 млрд. грн. – між 10 % і 12 %; а будь-які наступні додаткові 5 млрд. грн. – на 2 % менше до інтервалу від 0 % до 2 %. Підсумовуючи ці величини, одержуємо дані таблиці 1, що у виді графіка представлені на мал. 3 у виді кривої попиту на інвестиції.
Таблиця 1
Очікувана норма чистого прибутку (у %)Величина інвестицій (млрд.грн . у рік)
16
14
12