“РОЗВИТОК ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ ТА ЩО ВОНА ВИВЧАЄ”
Практична функція полягає в тому, щоб всебічно обгрунтувати конкретні шляхи використання економічних законів, перекласти їхні вимоги на мову практичних заходів щодо вирішення господарських завдань, здійснення економічної політики, яка б найповніше відпо¬відала інтересам людини, колективів, суспільства; обгрунтування раціональних форм управління господарством, здійснення практич¬них заходів щодо розв'язання економічних суперечностей, досягнен¬ня ефективних результатів розвитку виробництва і зростання життє¬вого рівня населення.
Прогностична функція економічної теорії має забезпечувати суспільству можливість в економічних діях здійснювати необхідні передбачення щодо розвитку економічних процесів. Тут доречна ана¬логія: як завдяки метеорології людина має можливість прогнозувати погоду і вживати відповідних заходів проти природних катаклізмів, так і прогностична функція економічної теорії допомагає людям за¬побігати економічним втратам, пом'якшувати перебіг деяких нега¬тивних процесів.
Саме завдяки вивченню економічної теорії людина може знати, які дії можуть сприяти подоланню економічних криз, зменшенню інфляції, скороченню безробіття, зростанню реальних доходів насе¬лення тощо.
Отже, прогностична функція економічної теорії — це по суті скла¬дання наукових прогнозів розвитку виробництва, становлення в су¬часних умовах ринкової економіки з урахуванням суттєвих економіч¬них закономірностей, явищ, теоретичних висновків.
Прогностичну функцію економічної теорії можна розглядати на рівні макро- і мікроекономіки.
Макроекономічне передбачення набуває форми розробки еконо¬мічних програм уряду, прийняття відповідних загальногосподарсь¬ких заходів щодо розвитку економіки всієї країни.Однак прогностична функція економічної теорії може стосува¬тися і приватних підприємців, які мають бути здатними приймати раціональні або цілеспрямовані рішення, засновані на врахуванні вигод і продуктивних витрат, що прогностично можуть бути на¬слідком їхніх дій.
Методологічна функція економічної теорії дає можливість ви¬користовувати економічні знання для здійснення ряду досліджень у галузі не тільки економіки, а й соціології. Вона спрямована на фор¬мування сучасного економічного мислення людей, вчить якомога ра¬ціональніше здійснювати життєві спостереження в економічних про¬цесах, дає змогу об'єктивно і всебічно оцінювати економічну полі¬тику держави, а також економічні програми різних політичних партій і рухів.
4. СТАТИСТИЧНІ ПОКАЗНИКИ ТА ІНФОРМАЦІЯ
Оволодіння економічними знаннями обов'язково передба¬чає необхідність аналізу кількісних величин, змін їх за певний пері¬од, прогнозних розрахунків зростання чи падіння виробництва пев¬ного товару чи ціни на нього тощо. Дані, які відображують обсяги ви¬робництва створеного продукту в країні за певний рік або окремої га¬лузі, масштаби зовнішньої та внутрішньої торгівлі, темпи зростання цін, інфляції, безробіття публікуються у різних статистичних довідниках. Підприємства, фірми, інститути, різні організації та установи ве¬дуть облік результатів своєї господарської діяльності в бухгалтерських звітах за квартал, рік, а також здійснюють соціально-економічний аналіз даних звітності. Міністерства, відомства, інші державні установи також ведуть облік економічної діяльності підприємств, що знаходяться у їхньому підпорядкуванні. Багато економічної інформації, у тому числі у вигляді таблиць, схем, графіків, діаграм, містить-у наукових працях, різноманітних фахових виданнях. Як же ними користуватися?
Розглянемо це на конкретних прикладах.
На швейній фабриці, що виробляє шкільну форму і є об'єктом нашого дослідження, за січень, лютий та березень 1998 р. було по¬шито 10, 12 та 14 тис. форм. Про що свідчать ці статистичні дані? Яку економічну тенденцію вони характеризують?
Одним з можливих шляхів оцінки цих величин є зіставлення їх. Воно дає змогу зробити такі висновки:
1. У лютому виробництво зросло на 2 тис. форм (12-10), або на 2 : 10- 100 = 20 відсотків.
2. У березні виробництво зросло на 2 тис. форм більше, ніж у лютому, і на 4 тис. більше, ніж у січні, що становило відповідно 2 : 12 • 100 = 16,7 відсотка і 4 : 10 • 100 = 40 відсотків.