“РОЗВИТОК ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ ТА ЩО ВОНА ВИВЧАЄ”
Зміст
1.Що таке економіка і економічна теорія
2.Який понятійний апарат має ця наука
3.Якими методами дослідження користуються в економічній науці
4. Які функції виконує економічна теорія
1. ЕКОНОМІКА І ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ:
СПІВВІДНОШЕННЯ І ВЗАЄМОДІЯ
Життя людей у суспільстві надзвичайно багатоманітне. Воно охоплює всі його сфери: навчання, відпочинок, заняття спортом, оз¬доровлення, медичне обслуговування, науку, культуру, туризм, виробництво. Взаємодіючи і доповнюючи одна одну, ці сфери утво¬рюють єдину суспільну систему.
У найзагальнішому вигляді суспільну систему поділяють на со¬ціально-культурну, політико-адміністративну і економічну, або госпо¬дарську, підсистеми. Водночас кожна з них є відносно самостійною і функціонує за своїми специфічними законами.
Соціально-культурна підсистема спрямована на задоволення художніх, наукових, релігійних, моральних та інших потреб громадян.
Політико-адміністративна підсистема захищає права громадян, створює сприятливі умови для суспільного життя, забезпечує міжна¬родну безпеку країни.
Економічна (господарська) підсистема слугує задоволенню по¬треб, що пов'язані з виробництвом і споживанням різноманітних товарів та послуг. Вона регулює відносини виробництва, розподілу, обміну і споживання у суспільстві.
Перелічені підсистеми доповнюють одна одну і водночас со¬ціально-культурна і політико-адміністративна підсистеми спираються на економічну підсистему. Зумовлено це тим, що без останньої не¬можливі всі інші види життєдіяльності. Адже перш ніж займатися спортом, військовою справою тощо, слід подбати про те, щоб мати їжу, одяг, житло. І всі ці потреби створюються економікою, зупинка якої хоч на незначний час призвела б людство до катастрофи. То що ж таке економіка?
Відповісти на це запитання можна лише тоді, коли ми усві¬домимо, що потреби, що виникають у господарському житті, є резуль¬татом взаємодії людини з природою. Припустімо, група людей через якісь причини (екологічну катастрофу чи спустошливу війну) зму¬шена переїхати на нові незаселені землі, які відмежовані від людсь¬кого оточення. Зрозуміло, що першими кроками їхньої діяльності мають бути: задоволення своїх повсякденних потреб, без яких життя неможливе. До них передусім належать їжа, одяг, житло. Для того щоб їх мати, треба обробляти землю, рубати ліс, розводити домаш¬ню худобу, займатися певними ремеслами.
Проте ми знаємо, що ці люди раніше жили в умовах певної циві¬лізації. Отже, у них є потреби в освіті, релігії, розвагах тощо. Для задоволення їх слід будувати школи, заклади культури, охорони здо¬ров'я, культові та спортивні споруди тощо. Інакше кажучи, для задо¬волення первинних потреб спільності людей, що осіла на новому місці, потрібна певна господарська діяльність, яка і відображує сутність економіки.
Господарська діяльність за своїм змістом складна і багатоманітна. Землероб оре землю, сіє зерно, збирає врожай; скотар вирощує худо¬бу, пасе її, отримує певні продукти скотарства; кравець міряє і ріже сукно, шиє одяг; будівельник зводить стіни, ставить вікна і двері, фарбує, робить опалення. Проте цими технічними операціями еко¬номічна діяльність не вичерпується. У ній є і соціальні явища, а саме: землеробу, скотарю, кравцю, будівельнику необхідні різноманітні ін¬струменти, сировина, паливо тощо, за допомогою яких вони, з одно¬го боку, здійснюють свою діяльність, а з іншого — всім їм як живим істотам потрібні одяг, житло, їжа. Для цього вони обмінюються ре¬зультатами своєї діяльності між собою, розподіляючи тим самим ство¬рені блага, і тільки після цього споживають їх. Такі відносини нази¬ваються економічними і становлять важливу складову економіки.