Проблеми інтеграції України

а) це наука, що вивчає виробничі відносини у їх взаємодії з розвитком продуктивних сил;

б) це наука, що вивчає закони, які управляють виробництвом і розподілом матеріальних благ;

в) це наука, що вивчає закони розвитку економічних систем.

2. Яке положення не характеризує ризикові підприємства:

а) такі підприємства не повертають вкладених у них інвестором коштів і не виплачують відсотків;

б) інвестор отримує право на всі інновації та засновницький прибуток;

в) отримані на цих підприємствах прибуток використовуються для виплати дивідендів.

3. В наслідок первинного розподілу національний дохід набуває доодів у вигляді:

а) заробітної плати;

б) прибутку;

в) дивідендів;

г) процентів.

4. Зовнішньоекономічні відносини та проблеми інтеграції України у світове господарство. Обєктивні основи зовнішньоекономічних звязків України.

Україна, як член ООН входить до держав світового співробітництва. Це означає, що вона визнає і виконує статус ООН, міжнародне право, які регулюють міждержавні, політичні, соціальні, культурні і економічні міжнародні відносини. Але раціональне використання переваг міжнародних економічних відносин передбачає, щоб економіка України була інтегрована у світове господарство. Цей процес зумовлений обєктивними та субєктивними факторами. По-перше, світове господарство виступає матеріальною основою держав світового співтовариства, Воно у своєму розвитку досягло таких масштабів, що дає змогу охарактеризувати його як певний економічний організм. Тому включення молодих незалежних держав до світового господарства – складний і тривалий процес. По-друге, Україна, як суверенна держава ще не має достатнього досвіду налагодження економічних звязків з країнами світового співтовариства. Це стримує процес інтеграції національної економіки у світове господарство. По-третє, значною перешкодою входження України у систему світового господарства, є те, що вона як частина, водила у минулому до складу СРСР, певною мірою ліквідувала структури , за допомогою яких здійснювалась загальносоюзна зовнішньоекономічна політика. Але нових органів, які можуть проводити на всіх господарських рівнях національну зовнішньоекономічну політику України, ще недостатньо. Вони вже створені на державному рівні. Це зокрема Міністерство зовнішньоекономічних звяків України, Державний митний комітет, Національний банк України. Зараз формуються структурні елементи на рівні міністерств, відомств, організацій, обєднань, акціонерних товариств, підприємств, які сприяють виходу останніх на міжнародну арену. Необхідність включення у систему світового господарства зумовлена і тим, що кожна з цивілізованих країн не може стояти осторонь глобальних процесів, які охоплюють і характеризують напрям та перспективи розвитку світової економіки і людського суспільства у цілому. Йдеться про обєктивний розвиток національно-продуктивних сил і виробничих відносин, які все більше інтернаціоналізуються у світовому масштабі. Крім того велике значення має те, що економіка України перебуває у кризовому стані. Тому розвиток зовнішньоекономічних, науково-технічних, валютно-фінансових відносин України з державами світового співтовариства виступає одним з головних факторів стабілізації господарства. Щоб розвязати питання про оптимальне включення економіки України у систему світового господарства, необхідні наявність та можливість для оптимального використання як традиційних так і нових політичних, правових, матеріальних, обєктивних передумов розитку цього процесу. Особливо важливого значення набуває створення ефективного національного механізму реалізації світогосподарських звязків.