ПРИРОДА ЦІНИ. ЧИННИКИ, ЯКІ ФОРМУЮТЬ ЦІНУ
ЦІНИ РІЗНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
Для стимулювання продажу окремих товарів встановлюють так звані пільгові ціни. Їх використовують для залучення покупців до магазину і збільшення обсягу продажу товарів, що пропонуються в магазині за звичайними цінами. Розрахунок тут такий: покупець прийшов купити певний товар за зниженою ціною, про який він дізнався з реклами, але знайомство з іншими товарами (а це най¬ефективніше відбувається в самому магазині) спонукає його купува¬ти їх уже за звичайними цінами.
У пільгових цінах використовуються різноманітні знижки, які слід розглядати як винагороду споживачам за певні дії, наприклад, за опе¬ративну своєчасну оплату рахунків за куплені товари, за кількість купленого товару, коли після певного обсягу (допустімо, 100 оди¬ниць) ціна за один виріб зменшується, тощо.
Якщо ціна встановлена для товарів без знижки, заздалегідь заз¬начена продавцем, її називають вихідною, базисною або ціною пропозиції.
Як правило, ціни на промислову, сільськогосподарську продук¬цію і послуги фіксуються в спеціальних довідниках-прейскурантах, тому їх називають Такі ціни калькулюються ви¬робниками виходячи з виробничих витрат, очікуваного прибутку і умов реалізації товару на ринку. Вони встановлюються на певний період. Ціна змінюється, якщо змінюються виробничі витрати або умови реалізації на ринку.
У багатьох випадках у встановлених прейскурантних цінах нада¬ються знижки. Без оголошення величини ціни покупець, по суті, знижку на ціну не відчуває, тобто він сприймає ціну як звичайну.
4. ВИХІДНА І ОСТАТОЧНА ЦІНА.
МЕТОДИ ЦІНОУТВОРЕННЯ
ВСТАНОВЛЕННЯ ВИХІДНОЇ ЦІНИ
Той факт, що в умовах ринку ціна встановлюється об'єктив¬но внаслідок співвідношення попиту і пропозиції, не викликає сумнівів. Однак не треба вважати, що виробник товарів сподівається тільки на ціну, яку йому запропонує ринок, а сам ніякої участі в ціно¬утворенні не бере. Виробник товарів, підприємець використовує ме¬тодику розрахунку вихідних цін, тобто базисних цін, або цін пропо¬зиції. Товари пропонуються покупцям саме за такими цінами. А вже під час купівлі-продажу виникає (під впливом співвідношення попиту і пропозиції), за якою і реалізується товар.
Методика розрахунку вихідних цін включає постановку завдан¬ня ціноутворення, оцінку витрат виробництва, врахування попиту на товар, аналіз цін і товарів конкурентів, вибір методу ціноутворення.Ця методика відома майже всім продавцям на міських ринках. Селянин привіз у місто продавати, припустімо, м'ясо. Вже до при¬їзду він поставив певне завдання: реалізувати свій товар за таку суму, щоб грошей вистачило на купівлю потрібного йому товару. Він при¬близно знає витрати виробництва (вартість витрачених кормів, оцін¬ка своєї праці). Далі селянин цікавиться, які ціни склалися на ринках міста, порівнює свою продукцію з продукцією конкурентів і вста¬новлює вихідну ціну. Отже, проблема встановлення вихідної ціни вирішується, як пра¬вило, на рівні мікроекономіки, а осіаючна ціна відображує рівень макроекономіки.
Розглянемо особливості кожного етапу формування вихідної ціни.
ЗАВДАННЯ ЦІНОУТВОРЕННЯ НА РІВНІ ПІДПРИЄМСТВА, ФІРМИ
Основним завданням ціноутворення є покриття витрат ви¬робництва і одержання прибутку. Це випливає з особливостей рин¬кової економіки, де, як правило, панує гостра конкуренція, у якій виживає той, хто має найвищу норму прибутку. Отже, завданням підприємства, фірми при встановленні ціни є максимізація поточно¬го прибутку.
Ціна дає змогу фірмі захопити лідерство на ринку. Сутність його полягає в завоюванні значної частки на ринку. Цього досягають зав¬дяки зниженню цін або виробництву товарів високої якості.