НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА
Фонди виробничого призначення охоплюють: 1) основні вироб¬ничі фонди (виробничі будівлі та споруди, машини, устаткування тощо); 2) запаси матеріальних оборотних фондів — матеріальні запа¬си у виробничій сфері (запаси сировини, палива і матеріалів, незавер¬шене виробництво і будівництво) та готову продукцію виробництва засобів виробництва на складах підприємств, комерційних установ, у дорозі; 3) суспільні резерви засобів виробництва (у тому числі засоби, предмети праці та матеріали); 4) нагромаджені матеріальні та трудові витрати на поліпшення земель, лісів та інших природних ресурсів.
Фонди невиробничиго призначення містять: 1) фонд особис¬того споживання населення; 2) фонд суспільного невиробничого спо¬живання, який є необхідним для суспільства, але безпосередньо не визначає матеріального добробуту населення.
Фонд особистого споживання населення складається з таких еле¬ментів: 1) основні невиробничі фонди установ охорони здоров'я, народної освіти, побутових послуг, культурного обслуговування, спорту і житловий фонд; 2) готова продукція — предмети споживання (на складах підприємства, в торгівлі та громадському харчуванні, в осо¬бистих підсобних господарствах, у дорозі); 3) особисте майно (пред¬мети тривалого користування) населення; 4) суспільні резерви пред¬метів споживання.
Фонд суспільного невиробничого споживання містить: 1) основні фонди наукових установ, установ державного управління, фінансо¬вої системи політичних і громадських організацій, основні фонди воєнних установ і організацій; 2) запаси матеріалів типу оборотних фондів у перелічених установах, запаси воєнного майна і резерви.
Під природним багатством розуміють не взагалі всю сукупність предметів і сил природи, не весь фізично-географічний комплекс, що оточує людину, а лише ту його частину, яка доступна впливу сус¬пільного виробництва, і при певному рівні продуктивних сил безпо¬середньо може бути і є джерелом природної речовини для матеріаль¬ного виробництва.
Наявність природних багатств створює сприятливі умови для зростання національного багатства.
ПЕРСПЕКТИВНІ СТРУКТУРНІ ЗРУШЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАГАТСТВА УКРАЇНИ
Економіка незалежної України потребує істотних структур¬них змін у національному багатстві.
По-перше, треба поступово зблизити темпи зростання фондів виробничого і невиробничого призначення з метою докорінного по¬ліпшення добробуту населення. Особливо це стосується таких неви¬робничих галузей, як освіта, охорона здоров'я. Тут необхідне більш швидке зростання фондів порівняно з виробничою сферою і навіть промисловістю.
По-друге, потрібні істотні зміни у складі виробничих фондів. Особлива увага звертається на розвиток високотехнічних, науко-містких галузей машинобудування, порошкової металургії, вироб¬ництво надтвердих матеріалів, електрозварювальної технології.Гостро не вистачає деяких видів продукції, потреба в яких в Ук¬раїні дуже висока. Треба створити виробничі потужності для випус¬ку зернових, кормо-, картоплезбиральних комбайнів, сіялок, коса¬рок, тролейбусів, автобусів, навантажувачів, холодильників, взуття, тканин, автомобілів, теле-, відео-, аудіотехніки тощо.
Україна має зайняти відповідне місце у світовій торгівлі. Тому слід зміцнювати виробничі потужності з виробництва літаків, суден, верстатів, приладів, електротехнічних виробів. Уже сьогодні на світо¬вому ринку ця продукція має досить високу репутацію.
По-третє, для збільшення валютних надходжень треба у націо¬нальному багатстві України створити відповідну індустрію туризму: готелі, кемпінги, транспортні засоби і підприємства, що їх обслугову¬ють, відповідні шляхи сполучення, засоби зв'язку, підприємства хар¬чування і підприємства, що виробляють туристичні товари. Україна, спираючись на відповідну матеріальну базу, може збільшити кількість туристів у 20-40 разів, а це значні валютні надходження, які так потрібні для оплати ряду імпортних товарів, у тому числі енергоносіїв.
По-четверте, гостро постає проблема збільшення виробництва продукції, яка становить фонд споживання. Тут мова йде про ство¬рення потужностей для виробництва не тільки продуктів харчуван¬ня, взуття, одягу, а й предметів довготривалого користування — лег¬кових, пральних машин, телевізорів тощо.