НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА

Африка2,24,03,8

Південна та Східна Азія7,1

6,5

6,6

Західна Азія2,52,52,9

Китай10,29,08,9

Східна Європа5,44,74,9

Росія-4,2-3,1-1,1

Україна-12,2-10,0-3,2

У результаті падіння ВВП на душу населення Україна дуже відстає за рівнем доходів, іншими показниками життєвого рівня від країн з ринковою економікою.

Проте це не означає, що наша країна не може наздогнати за цими показниками передові країни світу. Відомо, що США знадобилося 47 років, щоб подвоїти ВВП на душу населення, Японії — 33, Індо¬незії — 17, Південній Кореї — 10 років.3. Національне багатство

СУТНІСТЬ І СТРУКТУРА НАЦІОНАЛЬНОГО БАГАТСТВА

Розвиток матеріального і нематеріального виробництва сприяє зростанню національного багатства країни. Воно включає людський, фізичний і природний капітал.

Всесвітній банк на експериментальній основі використовує нові методи оцінки національного багатства. Хоча ці методи і не є доско¬налими, вони принесли ряд несподіваних результатів.

Головним компонентом багатства країни традиційно вважався фізичний капітал (нагромаджені матеріально-речові фонди). Однак згідно з оцінкою, здійсненою Всесвітнім банком, у 1995 р. в 192 краї¬нах частка фізичного капіталу дорівнювала в середньому лише 16 відсотків від загального обсягу багатства. Більш вагоме значення має людський капітал, що становить 64 відсотки.

Переваги людського потенціалу особливо очевидні в країнах з високим рівнем доходу. У деяких з них, таких як Німеччина, Японія і Швейцарія, його частка досягає 80 відсотків від загального обсягу капіталу. Проте в країнах Африки, розміщених на південь від Саха¬ри, де людські ресурси обмежені, більше як половину національно¬го багатства, як і раніше, становлять природні ресурси (рис. 3, а).

Рис. 3. Склад національного багатства у 192 країнах світу (а)

і в Україні (б)

Згідно з методикою, що застосовується в нашій країні, до націо¬нального багатства входять: 1) фонди виробничого призначення; 2) фонди невиробничого призначення; 3) природні ресурси — лише та частина, яка доступна впливу суспільного виробництва, і при певному рівні продуктивних сил безпосередньо може бути і є джерелом природної речовини для матеріального виробництва (рис. 3, б).

Порівнявши рис. 49я і 496, легко помітити головну відмінність методик обчислення національного багатства у розвинених країнах світу та в Україні. Вітчизняна методика не враховує нагромадженого досвіду, знань, кваліфікації робітників. Між тим, в умовах науково-технічної революції людський капітал є головним рушієм ВВП і національного багатства країни.