Політико-геграфічний аналіз США
Загалом можна зробити висновок, що система організації влади в США вдало врівноважує гілки влади з тим, щобжодна із них не була такою, щобвивищитися над іншою. Це і є втіленням в життя принципу балансу влад. Президент не може розпустити конгрес, але і конгрес не може змістити президента і його міністрів (крім випадків імпічменту). Воту недовіри міністрам не передбачений, але вже саме їх призначення вимагає згоди сенату. Верховний суд здійснює конституційний контроль і має право визнати закони конгресу не дійсними.
Перші особи держави
Виборча система США була коротко описана вище, тому немає потреби повертатися до неї у цьому розділі. Варто лише зазначити, що на виборах 2000 року ситуація ускладнилася через неможливість швидкого чіткого визначення переможця.
Офіційно ніби переміг Джордж Буш молодший, але і Ел Гор скористався наявністю підстав і подав позов до Верховного Суду США. Проте поки рішення ще не винесене, тому візьму на себе сміливість поінформувати Вас докладніше про кандидата від республіканців Джорджа Буша.
Буш-молодший – 46-й губернатор штату Техас. Він народився у 1946 році в Техасі, отримав освіту бакалавра в Єльському університеті. Служив пілотом у Національній Повітряній Гвардії Техасу. Почав свою кар’єру в паливно-енергетичному бізнесі в Мідленді у 1975 році і працював в енергетиці до 1986. Працював для презедентської кампанії свого батька у 1988 році. 8 листопада 1994 року був обраний губернатором штату Техас 53.5 відсотками голосів. Буш став першим в історії губернатором штату Техас, переобраним на наступний чотирирічний термін у 1998 році.
Має репутацію консерватора, який проводить політику, засновану на принципах персональної відповідальності і строгого контролю на місцях. 14 березня 2000 року він здобув достатньо голосів, щоб стати кандидатом у президенти від Республіканської партії США.
Протагом трьох термінів на посту губернатора Дж. Буш працював у тісному співробітництві із місцевими лідерами, провів реформу для покращення ситуації у публічних школах, провів жорстку реформу кримінального законодавства, а також провів два великих зниження податків.
Своїм першочерговим завданням він називає підвищення рівня освіти, зниження податків, підвищення фінансування армії, підвищення рівня соціального захисту і охорони здоров’я.
V. Зовнішня політика держави
Після закінчення холодної війни, США намагаються досягнути стабільного становища у світі, пропагують вільний ринок і демократію. Основними важелями для ведення такої політики є Міжнародний Валютний Фонд, Світовий Банк , Діяльність в ООН та НАТО. Особливо це стосується країн колишнього соціалістичного табору. В Африці США надають сильну підтримку демократичному уряду Південної Африки і намагаються підтримати демократичні прагнення на решті цього континенту.
В своїй економічній політтиці США пропагують поширення вільного ринку, що є основною передумовою економічного зростання. Будучи членом регіональних американських міжнародних організацій США активно проводять таку політику в американському регіоні. США по закінченні холодної війни почали підтримувати розвиток Світової Огранізації Торгівлі для усунення бар’єрів, які заважають запровадженню відкритого ринку у всій Європі. Через діяльність Міжнародного Валютного Фонду і Світового Банку США намагаються підтримати країни, що розвиваються, спонукати їх до побудови ринкової економіки.
Деякі країни, такі як Ірак, Сербія, Куба, Північна Корея і в меншій мірі Росія і Китай знаходяться в більш чи менш явній опозиції до США та їх зовнішньої політики. Інші, наприклад Франція, вважають, що не змогли б досягнути свого становища у міжнародних відносинах без партнерства із США. Потрібно зазначити, що США здатні провадити свою зовнішню політику не лише мирними методами: прикладом може стати сумновідома криза у Косово чи Іракська кампанія.
Важливе місце у зовнішній політиці США посідають також зусилля по поширенню НАТО на схід. Це питання відчутно відбивається зокрема на російсько-американських відносинах.Також важливим аспектом діяльності США на світовій арені є боротьба із міжнародними терористичними організаціями. В жовтні 1999 року держсекретар Мадлен Олбрайт видала вказівки відповідним інстанціям країни, в яких міститься перелік 28 міжнародних терористичних угруповань, а також і заходів, яких потрібно вжити для максимального ускладнення їх діяльності. Цей список поновлюється щороку.