Політико-геграфічний аналіз США

Особливий статус має федеральний округ Колумбія. Вашингтон – столиця США, яка знаходиться на території цього округу, користується самоуправлінням: населення прямими виборами обирає міську раду і мера.

Штати є державними утвореннями. Вони всі рівноправні, не мають державного суверенітету і не мають права виходу із США. Проте вони приймають свої конституції, які повинні відповідати Конституції США. Штати можуть видавати свої закони, мають власне громадянство. Їх громадяни рівноправні на території усієї федерації. Конституція США забороняє штатам вступати до будь-яких союзів, договорів чи конфедерацій, укладати угоди із іншими штатами чи іноземними державами.

Структура органів штатів подібна до структури федеральних органів.

Політичне життя США

Вирішальне значення у політичному житті США мають в основному дві політичні партії:Республіканська і Демократична, утворені ще в ХІХ ст. Республіканці виступають у внутрішній політиці за скорочення фінансових соціальних програм (асигнування на освіту, охорону здоров'’, житло, допомога безробітнім), а у зовнішній політиці вимагають значного скорочення фінансової допомоги іншим країнам. Демократи займають протилежні позиції. Обидві партії не мають постійних програм – вони приймають лише передвиборчі маніфести, та й те головним чином у рік виборів президента, не мають постійного членства (членами партії вважаються всі, хто голосував на виборах за кандидатів даної партії). Заявку на лідерство в партії робить перед виборами той чи інший відомий політик, як правило сенатор чи губернатор штату.

Також великий вплив на політику США, особливо економічну, мають підприємницькі союзи, які діють у різноманітних формах (галузеві і національні асоціації, торгівельні палати та ін.).

Профспілки не відіграють особливої ролі в політичному житті, оскільки займатися політичною діяльністю їм забороняє законодавство.Дуже силою в США є лоббісти, які діють при Конгресі. Це представники фірм, банків, громадських об’єднань, які ставлять собі за мету сприяти чи перешкоджати прийняттю певного законодавства в інтересах тих осіб чи організацій, яких вони представляють. В США діє закон про лоббізм 1946р., який зобов’язує їх зареєструватися в клерків Конгресу і повідомити, чиї інтереси вони представляють, хто фінансує їх діяльність і яким є їх особистий гонорар.

Виборча система

Вибори є загальними і рівними. До всіх представницьких органів вибори прямі, але президент і віце – президент США обираються опосередкованим шляхом (виборщиками). На виборах застосовується таємне голосування. Центрального органу для проведення виборів у США не існує. Федеральна виборча комісія лише слідкує за виконанням законів про федеральні вибори, а самою організацією виборів не займається. Переможець визначається на основі мажоритарної системи відносної більшості при виборах в Конгрес, і на основі абсолютної більшості при виборах президента і віце – президента.

IV.Державні органи управління і перші особи держави. Законодавча, виконавча і судова влади.

Законодавча влада і її органи

Парламент США називається Конгрес і утворений із двох палат: палати представників і сенату. Палата представників обирається на 2 роки у складі 435 депутатів по одномандатних округах. Обраними можуть бути лише громадяни США, які досягли віку 25 років, перебувають у громадянстві США не менше 7 років і проживають у тому штаті, в якому балатуються по виборчому округу. Сенатори обираються строком на 6 років, по 2 від кожного штату, але діє принцип ротації:третина сенаторів обирається кожні 2 роки. Депутати і сенатори є професійними парламентаріями, мають вільний мандат, не можуть бути відкликані виборцями. Кожна палата створює свої керівні і внутрішні органи. Засіданнями нижньої палати керує спікер (він завжди є представником партії більшості), в сенаті головує віце – президент.

Конгрес створює із своїх членів різноманітні комітети: постійні об’єднані комітети обох палат і постійні спеціалізовані комітети кожної з палат, а також тимчасові спеціальні комітети для дослідження окремих питань.