Суть, закономірності та етапи розвитку світового господарства

•якісних перетворень зазнає фінансова сфера, змінюється її роль у світовій економіці на основі прогресуючого зростання валютних, фондових, кредитних ринків тощо;

•посилюється орієнтація розвинутих економік на розгортання всіх сфер людської активності: здатність генерувати нові знання, швидко їх застосовувати, використовуючи сучасні методи обробки інформації;

•інтенсифікується пошук світового центру управління та інструментів регулювання глобальних світогосподарських процесів.

Глобальна економіка — якісно новий стан світової економіки, яка поступово перетворюється в цілісний глобальний організм, поєднаний гігантською виробничо-збутовою мережею, глобальною фінансовою системою, планетарною інформаційною мережею тощо.

Форми прояву глобалізації:

•формування загальнопланетарного науково-інформаційного простору, світової комунікаційної мережі, глобальних технологічних систем;

•інтенсифікація міжнародних трансакцій, формування глобальних ринків робочої сили, товарів, інформаційних технологій на основі поступового демонтажу торговельних бар'єрів, підписання а багатосторонніх торговельних угод тощо;

•бурхливе розширення світового фінансового ринку, різке збільшення

обсягів і швидкості потоків капіталів, фінансових операцій, здійснюваних

різними суб’єктами світогосподарських зв’язків;

•зростання відкритості й посилення взаємозалежності економік,

господарсько-технологічне зближення країн, інтенсифікація регіональних

інтеграційних процесів, розвиток міжконтинентальної інтеграції тощо;

• становлення єдиного світового виробництва на основі інтенсифікації планетарної діяльності глобальних господарських комплексів (мультинаціо¬нальних компаній, багатопрофільних транснаціональних корпорацій, транснаціональних банків, їх об'єднань тощо);

•міжнародний рух циклічних коливань економіки, біржових, валютних і фінансових криз; зближення процентних ставок, внутрішніх і світових цін тощо;

•уніфікація ведення бізнесу, формування нової системи глобального

управління; зростання кількості наднаціональних структур регулювання

світового господарства, міжурядових та неурядових міжнародних організацій;

•інформаційно-культурне зближення народів, впровадження єдиних

стандартів життя, уніфікація уподобань, цінностей, суспільної свідомості тощо;

•порушення рівноваги світової екосистеми, загострення глобальних

проблем.