Модель економічної рівноваги
Із таблиці 2 видно, що в тих випадках, коли заощадження менші ніж заплановані інвестиції (три перші рядки), виникає незаплановане зменшення інвестицій в товарні запаси, які вирівнюють заощадження і фактичні інвестиції (колонка 6), тобто З=ВІз - ВІн, а СуВ – ВІн= ВВП. У цих випадках має місце недовиробництво, тобто фактичний ВВП менший ніж рівноважний ВВП. Тому підприємства будуть зацікавлені збільшувати виробництво. В тих ситуаціях, коли заощадження більші від запланованих інвестицій (два останні рядки), виникає незаплановане збільшення інвестицій в товарні запаси, які вирівнюють заощадження і фактичні інвестиції (колонка 6), тобто З=ВІз+ВІн, а СуВ+ВІн=ВВП. За цих умов має місце перевиробництво.
Визначення рівноважного ВВП за допомогою моделі “вилучення-інєкції” можна відтворити графічно (рис. 2).
За більш високих рівнів ВВП заощадження, які є функцією ВВП, будуть перевищувати заплановані інвестиції, які є складовим елементом запланованих сукупних витрат. Так, коли ВВП=О2, заощадження більші від запланованих інвестицій (З2більше ВІз), але врівноважується із фактичними інвестиціями за рахунок незапланованого збільшення інвестицій в товарні запаси (З2=ВІз+ВІн). За більш низьких рівнів ВВП заощадження, як функція ВВП, будуть меншими, ніж заплановані інвестиції. Так, коли ВВП дорівнює О3, заощадження менші від запланованих інвестицій (З3 менше ВІз), але врівноважуються із фактичними інвестиціями за рахунок незапланованого зменшення інвестицій в товарні запаси (Зз=ВІз-ВІн).Досі в моделі “вилучення-інєкції” єдиним мінливим елементом були заощадження, які змінювалися внаслідок зміни доходу. Заплановані інвестиції приймалися як незмінна величина. За цих умов співвідношення між заощадженнями і запланованими інвестиціями залежали лише від динаміки заощаджень. Але в дійсності зміна доходу і заощаджень спричинює зміну запланованих інвестицій.
По-перше, заплановані інвестиції можуть змінюватися зі зміною доходу. Це обумовлюється тим, що при зростанні доходу збільшуються прибутки підприємств, які збільшують їхні можливості до інвестування за рахунок власних джерел фінансування. Крім того, збільшення доходу є ознакою сприятливої економічної кон’юнктури, що теж може збільшити мотивацію підприємства до інвестування. За цих умов лінія запланованих інвестицій в графічній моделі “вилучення-інєкції” повинна мати вигляд позитивно похилої лінії.
По-друге, заплановані інвестиції можуть змінюватися внаслідок зміни відсоткової ставки на ринку позичкового капіталу. На цьому ринку заощадження є пропозицією позичкових грошей, заплановані інвестиції – попитом на них, а відсоткова ставка – їхньою ціною. Якщо пропозиція позичкових грошей (заощадження) змінюється, то змінюється їхня ціна, тобто відсоткова ставка. Це впливає на попит позичкових коштів і заплановані інвестиції. Отже, щоб представити більш реальну ситуацію у співвідношенні між заощадженнями і запланованими інвестиціями, слід поєднати графік ринку позичкового капіталу і модель “вилучення-інєкції”(рис 3 і 4).
На рис.3 функція заощаджень – це позитивно похила лінія, яка свідчить про пряму залежність заощаджень від відсоткової ставки, а функція запланованих інвестицій має вигляд від’ємної похилої лінії, яка свідчить про обернену залежність запланованих інвестицій від відсоткової ставки. Чим вища відсоткова ставка, тим більші заощадження і менші заплановані інвестиції і навпаки. Отже, відсоткова ставка змінює заощадження і заплановані інвестиції в протилежних напрямках.
Згідно з механізмом ринку позичкового капіталу відсоткова ставка змінюється доти, поки заощадження не врівноважуються із запланованими інвестиціями. Якщо ВС надто низька, інвестори пред’являють більш високий попит на позичкові гроші, ніж їхня пропозиція (заощадження). За такої ситуації ВС буде зростати. В іншому випадку, коли ВС надто висока, величина заощаджень перевищує заплановані інвестиції, тобто пропозиція позичкових грошей більша від попиту на них, що викликає зниження ВС. Рівноважна ВС знаходиться в точці перетину ліній заощаджень і запланованих інвестицій.
Тепер розглянемо як зміни на ринку позичкового капіталу впливають на співвідношення між заощадженнями і запланованими інвестиціями. Початково рівновага на рис. 3 і 4 знаходиться в точці Т1, якій відповідає рівноважний ВВП на рівні О1 (рис. 4). Тепер припустимо, що ВВП збільшився до О2. В моделі “вилучення-інєкції” це збільшить заощадження до З2 при запланованих інвестиціях на рівні ВІ1. На графіку ринку позичкового капіталу (рис.3) збільшення ВВП є невідсотковим, тобто зовнішнім фактором. Тому лінія заощаджень зміщується вправо в положення З2. Це викликає нерівновагу при даній ВС, яка супроводжується появою незапланованих інвестицій, тобто О2 визначає рівень нерівноважного ВВП.
Оскільки збільшення заощаджень означає збільшення пропозиції позичкових грошей, то внаслідок цього ВС знизиться до ВС2 (рис. 3) і викличе збільшення попиту на позичкові гроші з боку інвесторів, тобто збільшення запланованих інвестицій. В точці Т2 (рис. 3 і 4) заощадження і заплановані інвестиції знову врівноважуються, але при більш низькій ВС. Це усуває незаплановані інвестиції, а ВВП на рівні О2 стає рівноважним.