Модель економічної рівноваги
Отже, при рівноважному рівні ВВП сукупна кількість вироблених товарів (ВВП) дорівнює сукупній кількості закуплених товарів (споживчих та інвестиційних). Економіка постійно тяжіє до рівноваги як до своєї природної форми. Це означає, що у випадку, коли СуВ перевищують ВВП і відбувається незаплановане зменшення товарних запасів, підприємства будуть зацікавлені збільшувати виробництво до рівня СуВ; якщо, навпаки, СуВ менші від ВВП і відбувається незаплановане збільшення товарних запасів, вони будуть змушені скорочувати виробництво до рівня СуВ.
Для більш грунтовного розуміння рівноважного ВВП розглянемо умовний приклад (табл. 1).Табл. 1. Визначення рівноважного ВВП (млрд. грн.) на основі моделі “витрати-випуск”.
Бачимо, що в перших трьох рядках таблиці СуВ перевищують фактичний рівень ВВП, що супроводжується незапланованим зменшенням інвестицій в товарні запаси і породжує мотивацію до збільшення ВВП. Протилежні процеси відображають останні два рядки.
Аналіз рівноважного ВВП можна здійснити і за допомогою графічної моделі “витрати-випуск”, яка досить часто іменується як “кейнсіанський хрест” (див. рис. 1).
2. В основі цієї моделі лежить та обставина, що в потоці “доходи-витрати” постійно виникають як вилучення, так і ін’єкції. Відомо, що будь-який обсяг виробництва породжує певну величину безподаткового доходу, частку якого домогосподарства можуть заощаджувати. Тому заощадження являють собою вилучення із потоку “доходи-витрати”.
Виробництво може частково переключатися із споживчих товарів на інвестиційні. Така реструктуризація виробництва може відбуватися за умови, якщо вилучення частки доходу у вигляді заощаджень через фінансові ринки обернеться адекватним збільшенням інвестиційних витрат. Інвестиції, на противагу заощадженням, можна розглядати як ін’єкції витрат у потік “доходи-витрати”, тобто вони компенсують зменшення сукупних витрат, обумовлене вилученням частки доходу на заощадження. Питання полягає в тому, в якій мірі відбувається ця компенсація, або в якому співвідношенні знаходяться між собою вилучення у формі заощаджень та ін’єкції у формі інвестицій. Відповідь на це питання може мати кілька варіантів:
1. якщо вилучення із доходу у формі заощаджень перевищує інвестиційні ін’єкції у витрати, то сукупні витрати будуть меншими, ніж фактичний ВВП. Оскільки СуВ визначають рівноважний стан ВВП, то це означає, що фактичний ВВП буде перевищувати рівноважний ВВП.
2. якщо вилучення із доходу в формі заощаджень менші, ніж інвестиційні ін’єкції у витрати, то сукупні витрати (СуВ) будуть перевищувати фактичний ВВП. Це означає, що фактичний ВВП буде менший, ніж рівноважний ВВП.
3. якщо вилучення та ін’єкції збігаються за своєю величиною. В цьому випадку втрати сукупних витрат на потенційних витратах у формі заощаджень компенсуються їх збільшенням у формі інвестицій. Тому СуВ = фактичному ВВП, який одночасно є рівноважним.
Оскільки об’єктом нашого аналізу є приватна економіка закритого типу, то ми абстрагуємося від інших видів вилучень та ін’єкцій. В дійсності, крім заощаджень та інвестицій, вилученнями із потоку “доходи-витрати” є також податки та імпорт, а ін’єкціями є ще державні закупки та експорт. Тому в широкому контексті вилучення слід розглядати як будь-яке використання доходу не на закупку ВВП, а ін’єкції – як будь-яке збільшення витрат на виробництво ВВП.
Отже, рівноважний ВВП – це такий ВВП, який забезпечується в умовах рівноваги між заощадженнями та інвестиціями. Це означає, що плани домогосподарств стосовно заощаджень збігаються з планами підприємств стосовно інвестицій. Тому умовою рівноваги на товарному ринку є рівновага між заощадженнями та запланованими інвестиціями, тобто З = ВІз. Але крім запланованих можуть виникати і незаплановані інвестиції (ВІн), тобто інвестиції в товарні запаси.
Залежність рівноважного ВВП від співвідношення між заощадженнями (З) і запланованими інвестиціями (ВІз) можна показати за допомогою таблиці 2, яка спирається на умови таблиці 1.
Таблиця 2. Визначення рівноважного ВВП на основі моделі “вилучення-інвестиції” (млрд. грн.)