Особливості радіоекологічного моніторингу грунтів

Методика визначає послідовність отримання первинної базової інформації, яка необхідна для оцінки радіаційної ситуації на землях, зазнавших радіоактивного забруднення.

Обстеження території землекористування складається з двохетапів: перший – проведення -зйомки, яка дозволяє точно визначати оптимальні місця для пробовідбору; другий відбір проб грунту в оптимальних місцях.

- зйомка здійснюється за допомогою перевірених та градуйованих приладів СРП-68-01 на відстані 1 метру від поверхні грунту. Зйомці передує збір і ретельний аналіз всієї наявної інформації по господарству, за результатом якого визначають наступну стратегію виконання робіт по уточненню радіаційного становища.Якщо є достеменні відомості про щільність забруднення, визначену експрес методом, а також результати - спектрометрії, то цілком достатньо провести лише контрольний пробовідбір, у кількості 3 – 4 проб, який після обробки та співставлення результатів з раніше отриманими даними може бути підставою для проведення або відмовлення від подальшої роботи по уточненню. В такому випадку, коли наявна інформація викликає сумнів, уточнення радіаційної обстановки здійснюють в повному обсязі. Необхідно врахувати також абсолютні значення щільності забруднення сільгоспугідь. Більш детально слід обстежувати території, де щільність забруднення перевищує 5 Кі\км2 . Співвідношення обсягів робіт на щільності менше 5 Кі\км2 і більше 5 Кі\км2 повинно складати 1:2 . Ступінь детальності обстеження в кожному господарстві визначають спеціалісти ОПНСХ з використанням районних та обласних карт радіоактивного забруднення.

Картографічною основою для проведення - зйомки є плани землекористування, виконані за мірилом 1:10000 та 1:25000. На планах повинні бути визначені межі полів, сіножатей, пасовищ і лісів, шляхи сполучень, гідрографічна сітка, контури населених пунктів, позначення полів та сівозміни, грунти, інша допоміжна інформація, яка характеризує кожне конкретне угіддя. Треба також по кожному полю мати інформацію про обробіток грунту після 1986 року. Для проведення - зйомки цілком придатна картографічна основа, яка використовується при грунтово – агрохімічному обстеженні сільгоспугідь. Але на відміну від останнього, особливість - зйомки полягає в тому, що елементарною ділянкою в даному випадку вважається все поле, на якому через кожні 200 метрів позначено маршрутні ходи. Початок і кінець маршруту розміщується не ближче 50 метрів від межі поля. Рухаючись за маршрутом, виконавиць проводить індикаційні виміри за допомогою приладу СРП-68-01. Результати вимірювань реєструються таким чином: при незначних змінах показників приладу (не більше 30%) значення гама фону відмічають в плані по маршрутній лінії через кожні 200 м; якщо при безперервному спостереженні різниця між показниками приладу перевищує 30%, то цей результат фіксується в плані проведення виміру, навколо якого в радіусі 20 –30 метрів здійснюють додаткове обстеження з метою визначення розмірів аномальної плями та нанесення її на картографічну основу.

Після завершення першого етапу обстеження приступають до виконання другого етапу робіт, тобто відбору проб грунту з метою оцінки поверхневого радіоактивного забруднення. В умовах однорідного гама фону, коли різниця між окремими показниками вимірювання не перевищує 30%, у межах поля відбирається одна проба. Один змішаний зразок складається з індивідуальних проб грунту, відібраних з 2-х чи 3-х полів сівозміни, якщо забруднення по площі рівномірне. В межах конкретного поля місця пробовідбору розташовують по можливості рівномірно з урахуванням мікроландшафтних особливостей.

При наявності одного або декількох аномальних плям, площа яких перевищує 10% загальної площі поля, потрібно обов’язково відібрати в цих місцях відібрати проби. в місці припустимого відбору роб за допомогою приладів ДРГ-01Т, ДБГ-06Т, ИР-02 вимірюється потужністю дози на висоті 1 метру і 0,03- 0,04 метра над поверхнею грунту. Місце вважається придатним для відбору проб, якщо потужності доз на вказаних висотах відрізняються в 1,3 рази.

Обране місце повинне бути рівним, однорідним, відкритим. Індивідуальні проби грунту відбирають буром відомою площі на глибину 20 см. Змішаний зразок складається не менш як із 5-ти індивідуальних проб загальним обємом 1500- 3000 см3 .

Кожну індивідуальну пробу обовязково зважують і її масу крім етикетки, вказують у каталозі (відомості).

Розрахунок щільності забруднення ведеться за формулою:

A*M

P = 2.7* 1011 * , де