Основнi напрями державної полiтики України у галузi охорони довкiлля, використання природних ресурсiв та забезпечення екологiчної безпеки

значення. Серед них нафта, газ, залізні, марганцеві, титанові,

уранові руди, вугілля, сірка, ртуть, каолін, графіт, вогнетривкі

глини, будівельні матеріали, питні, мінеральні води.

До промислового освоєння залучено від 40 до 75 відсотків

розвіданих запасів основних видів корисних копалин.

Подальший розвиток мінерально-сировинного комплексу України

потребує негайного розв'язання на державному рівні проблем, які

істотно гальмують розширення мінерально-сировинної бази, її

екологічну реабілітацію та раціональне використання.

Сьогодні немає чіткого механізму управління і належного

державного нагляду за використанням і охороною надр, що призводить

до безгосподарного ставлення гірничодобувних підприємств до

мінеральної сировини та зростання необгрунтованих її втрат.

Через недосконалі технології видобування та переробки

мінеральної сировини, незадовільне вирішення питань комплексного

освоєння родовищ у надрах залишаються і втрачаються:

- до 70 відсотків розвіданих запасів нафти;

- до 50 відсотків солей;

- до 28 відсотків вугілля;

- до 25 відсотків металів.

Нерозв'язаною є проблема геологічного вивчення і використання

техногенних родовищ корисних копалин - відвалів видобутку і

відходів збагачення та переробки мінеральної сировини, які містять

цінні корисні копалини і мають промислове значення. Вже сьогодні в

Україні обсяги цих відходів перевищують 25 млрд. тонн, займаючи