Поняття, завдання та об'єкти екології

3. Синекологія (екологію угруповань) аналізує стосунки між особинами, що належать до різних видів даного угруповання організмів, а також між ними і оточуючим середовищем.

4. Біосферологія (глобальна екологія) вивчає біосферу як єдине пла¬нетарне ціле, з'ясовує закономірності еволюції біосфери.

Існують й інші способи розділу екології.

К.М. Ситник та М.І.Будико (1990 - 1992) розділяють екологію на три частини:

• загальна екологія, що вивчає основні закономірності функціонування екологічних систем;

• глобальна екологія, що вивчає біосферу в цілому;

• прикладна екологія, об'єктом вивчення якої є взаємовідносини живих організмів із середовищем.

Г.Білявського та М.Падуна (1991) виділяють в екології п'ять основних блоків:

• біоекологія;

• геоекологія;

• техноекологія;

• соціоекологія;

• космічна екологія.

М.Ф.Реймерс (1990) вважає, що до складу сучасної екології входять 39 основних розділів, а сама вона тісно пов'язана з 70 великими науковими дисциплінами.

Таким чином, схема нарис.4 демонструє лише найголовніші з існуючих напрямків розвитку екології як метанауки, а рис.5 - більш детальні її галузі.

Рис. 4. Місце екології в системі наук

Рис. 5. Структурна схема науки про довкілля

За відношенням до предмета вивчення біоекологію поділя¬ють на:

• екологію мікроорганізмів;

• екологію грибів;

• екологію рослин;

• екологію тварин;

• екологію людини.

Прикладну екологію за відношенням до предмета вивчення поділяють на: