Природоохоронна діяльність у Вінницькій області

У 2001 році в порівнянні з 2000 роком збільшилася чисельність окремих видів тварин: олень плямистий - на 1,2 %, тхір чорний - на 249,1 %, дещо зросла чисельність кабана, оленя благородного, єнотовидного собаки, видри, ондатри.

У 2001 році проводилася робота по розселенню плямистих оленів. Розселені в попередні роки нові популяції байбака та оленя благородного прижилися в області, їх чисельність збільшується. Так, байбака було розселено в 1996 році 54 голови, чисельність за ці роки збільшилася майже в 2,4 рази і на кінець 2001 року становила 128 голів, оленя благородного в 1998 році було розселено 35 голів, а на кінець 2001 року його чисельність становила 59 голів.

Також зростає в області чисельність зубра європейського станом на 1.01.2002 р. поголів'я тварин становило 117 голів. В 2001 році проведено 6 селекційно - вибіркових відстрілів, порушення чинного законодавства під час відстрілів не виявлено. За останні роки значно розширився ареал мешкання зубра і на 2001 рік становить більше 32 тис. га., разом з тим щільність виду на окремих територіях переважає оптимальну, в зв'язку з чим необхідно проведення відлову та переселення частини субпопуляції в інші угіддя області та за її межи.

Великої шкоди мисливському господарству завдає браконьєрство, особливо в групових його проявах. За 2001 рік уповноваженими органами та користувачами мисливських угідь складено 309 протоколів на порушників правил полювання, притягнуто до адміністративної відповідальності 295 громадян, до кримінальної - 1, стягнуто штрафів на загальну суму 9506 грн., відшкодовано збитків на суму 850 грн., конфісковано 5 одиниць гладкоствольної вогнепальної зброї.

Ведення рибного господарства.

Водні ресурси для вирощування риби розміщенні на території області нерівномірно. Штучне риборозведення проводиться в системі СВАТ “Вінницярибгосп” (ставковий фонд 5919 га), на рибоводно-меліоративних станціях, обласній організації УТМР та в системі обласного управління с/г та продовольства.

Збільшується частка в риборозведенні малих орендних підприємств.

Для проведення промислового рибальства на 2001 рік було виділено квоту у розмірі 20.05 т, промисел проводило 6 риболовецьких бригад на р. Південний Буг та р. Дністер, Дмитренківському та Дністровському водосховищах.

Незаконне використання рибних ресурсів в природних водоймах області набуло загрозливих розмірів, особливо в групових його проявах.

В період нересту було встановлено контроль за охороною рибних запасів, особлива увага зверталась на охорону нерестовищ та шляхів підходу плідників цінних видів риб.

Великого техногенного та антропогенного впливу, що значно погіршує їх екологічний стан, зазнають природні водойми області.

Внаслідок будівництва Дністровського водосховища річка Дністер нижче греблі Дністровської ГЕС має сильну течію при значних добових коливаннях рівня води, погіршилося прогрівання води. Ці фактори сприяли тому, що в межах Могилів-Подільського району практично зникли види риб занесені до Червоної книги України: стерлядь, вирезуб, чоп. Нерестилища всіх видів змістилися вище за течією і знаходяться в межах Хмельницької та Чернівецької областей.

Значні викиди золи з Ладижинської ТЕС призвели до замулення верхів'я Глибочанського водосховища, виходять з ладу нерестилища цінних видів риби: коропа, карася, плітки, що негативно впливає на відтворення рибних запасів.

Зарегульованість стоку на Дмитренківському та Сутиському водосховищах призводить до інтенсивного замулення водойм, внаслідок майже 50 % площі водойм заросли водною рослинність. Постійних користувачів на водоймах немає, рибо - меліоративні роботи та зариблення водосховищ не проводиться, в результаті зменшуються запаси цінних видів риб.Найбільше в області Ладижинське водосховище використовувалося промислом СВАТ "Вінницяриба” з 1965 по 1999 роки. В зв'язку із зменшенням рибних запасів водосховища на даний час, за клопотанням облдержадміністрації перед Головрибводом, Ладижинське водосховище промислом не використовується. В той же час це водосховище має найкращу кормову базу та умови для риборозведення. При правильній експлуатації рибопродуктивність з 25 кг/га можна довести до 1 ц/га за рахунок зариблення рослиноїдними видами риби ( білого та строкатого товстолоба). З 1999 року водосховище переведено на режим спеціального використання. Крім того з 2001 року на режим спеціального використання переведені Сутиське, Дмитренківське та Супрунівське водосховища.