Амазонка

Так було відкрито царицю річок Амазонку. Що ж до її витоків, то знадобилося ще два століття на те, щоб розгадати їх таємницю. Однак в Амазонки є ще немало таємниць, і немало часу і праці пот¬рібно на те, щоб пізнати її загадковий світ. Найбільша річка світу жде нових першовідкривачів і дослідників.

Амазонка—найбільша річка на нашій планеті, її витоки—могутні гірські річки Мараньйон і Укаялі — беруть початок у Перуанських Ан¬дах. Після їх злиття Амазонка протягом кількох тисяч кілометрів тече рівниною і біля міста Белена впадає в Атлантичний океан.

На цьому довгому шляху, який простягнувся від одного краю південноамериканського материка до другого, велику річку живлять сила-силенна приток, причому 17 із них являють собою великі річки зав¬довжки від 1500 до 3500 кілометрів. Одні з них за водністю такі, як Дніпро, а інші—як Об чи Лена. Наймогутніші притоки—Пурус, Ріу-Негру, Мадейра, Тапажос, Шінгу, Токантінс. До недавнього часу ніхто до пуття не знав, яка довжина Амазонки і яка її водоносність. Сперечалися також, який витік Амазонки голов¬ний—Мараньйон чи Укаялі? Суперечка розв'язалась на користь пер¬шої з цих річок, бо в місці їх злиття Мараньйон несе води в кілька разів більше, ніж Укаялі.

У багатьох джерелах і досі вказується, що найдовша річка на землі —Ніл (6671). Довжина Амазонки від початку Мараньйону близь¬ко 6500 км, та коли її заміряли від витоків Укаялі, виявилося, що Ама¬зонка довша за Ніл, це найдовша річкова система у світі—понад 7000 км.

В Амазонки найбільший басейн — близько 6,9 мільйона км2. На цій площі вільно могли б розміститися Австралія (цілий материк!) або США її займають Бразілія, Болівія, Перу, Еквадор і Колумбія.Колиска Амазонки лежить в Андах, де переважають скелясті без¬лісі гори, а клімат суворий і несприятливий для людини. Мараньйон довго тече в горах паралельно до берега океану по дну глибокої гірської складки. Перетворившись на могутній потік, він починає єди¬ноборство з гірськими кряжами і виривається на простір із тісних обіймів Анд.

Місце прориву Мараньйону — одне з найчудовіших на всій земній кулі. Місцевість — дика й надзвичайно мальовнича; вона вже нічим не нагадує суворого і пустельного району витоків річки. Що далі тече Мараньйон на схід через Монтану (так називається тут гірсько-лісова місцевість), то жаркішим і вологішим стає клімат, буйнішою і розкіш¬нішою рослинність, багатшим і різноманітнішим тваринний світ.

На ділянці прориву Мараньйон утворює 27 понго-скслястих каньйо¬нів, таких вузьких, що по їх дну немає місця навіть для стежки. У кожному понго Мараньйон кипить, нуртує і шалено мчить свої води, стиснені прямовисними скелястими стінами ущелин.

Останнє і найвідоміше звуження називається Понго де Мансеріче— «Ворота папуг». Поминувши його, річка назавжди залишає Анди і ви¬ходить на безмежну рівнину Амазонії, де стає судноплавною.

Амазонія, чи Амазонська низовина,—одна з найбільших рівнин на земній кулі, царство лісів, боліт і води.

Після злиття своїх гілок, ще за кілька тисяч кілометрів до океану, Амазонка уже являє собою величезну ріку, до 2 км завширшки. Вона тече поміж високих берегів, підмиваючи і руйнуючи їх. Час від часу в різних місцях чути глухий гуркіт: це сталася терра каїда (опов¬зень)—з гуркотом обвалилася підмита річкою ділянка берега. Чов¬нярі і капітани суден дуже бояться таких обвалів і тому стараються триматися далі від небезпечних ділянок берега.

Слід відзначити ще одну дивовижну рису Амазонки: у світі немає другої великої річки з такою великою кількістю кольорових вод. Вода Ріу-Негру дуже темна, а Ріо-Бранко — біла, як молоко; є потоки з жовтим, сірим, зеленуватим, червонуватим забарвленням. У річковиків є цікавий звичай: відзначати перетин лінії, яка ділить кольорові води Амазонки і Ріу-Негру, своєрідним, дуже веселим святом. У цей час на пароплавах панує гомінке пожвавлення, усі кричать, спі¬вають, танцюють, обливають одне одного водою, пустують, як діти.

У районі впадіння Ріу-Негру Амазонка стає такою величезною, що вже жодна з найбільших річок світу не може зрівнятися з нею: ширина потоку перевищує 5 км, а глибина сягає 30—50 м. Ще величніша Амазонка після впадіння Мадейри. Вона така широка тут, що коли плисти по середині річки, майже не видно берегів.

Є в Амазонки ще одна дивна властивість — вона повноводна протягом усього року і цим відрізняється від багатьох великих річок світу, що багатоводні або навесні чи влітку, коли в їх басейнах тануть сніги і льодовики, або в інші сезони року, залежно від випадання опа¬дів.