Класифікація об'єктів природно-заповідного фонду України

Таблиця 4.3.

Національні природні парки та їх мережа в Україні

№ з/пНазваРік створенняЗагальна площа, гаПлоща земель

у постійному користуванні, га

1.Карпатський198050 303,038 591,0

2.Шацький198348 977,018 810,0

3."Синевир"198940 400,027 208,0

4.Азово-Сиваський199352 154,052 154,0

5.Вижницький19957 928,47 013,4

6."Подільські Товтри"1996261316,03 015,0

7.Святі гори199740 589,011878,0

8.Яворівський19987 078,62 885,5

9."Сколівські Бескиди"199935 684,024 702,0

10.Деснянсько-Старогутський199916 215,17 272,6

11.Ужанський199939 159,314 904,6

12."Гуцульщина"200232 271,07 606,6

13.Галицький200414 600,014 600,0

Національні парки поряд із природоохоронною функцією виконують рекреаційну. Саме завдяки цій категорії на національному рівні практично розв'язується суперечність між збереженням природної краси та її рекреаційним використанням.

Залежно від цільового призначення, природоохоронного статусу, територіальної і ландшафтної структури заповідних об'єктів, С. М. Стойко виділив їх основні функції:

Науково-дослідна функція. Полягає у можливості проведення в заповідних територіях систематичних стаціонарних досліджень, результати яких використовують при науковому обґрунтуванні раціонального природокористування, рекреаційного навантаження тощо.

Екологічна функція. Надання платних екологічних, соціальних і рекреаційних послуг туристам та екскурсантам відіграє важливу роль у формуванні власних фінансових ресурсів установ ПЗФ в умовах ринкових відносин.

Соціальна функція. Властива національним паркам, охоронним ландшафтним районам, паркам-пам'ятникам садово-паркового мистецтва. В умовах існуючих темпів урбанізації перед ними стоїть важливе завдання - забезпечення рекреаційними ресурсами населення міст й індустріально-промислових агломерацій.