Класифікація об'єктів природно-заповідного фонду України

3.КарпатськийМінекоресурсів199353 630,031977,0

4.ДунайськийНАНУ199846 402,922 662,0

5.Східні КарпатиМінекоресурсів2002--

Природні заповідники

1.КримськийДержавне управління192344 175,544 175,5

2.КанівськийНаціональний університет імені Т.Г. Шевченка19232 049,32 049,3

3.Український степовийНАНУ19612 768,42 768,4

4ЛуганськийНАНУ19681 575,51 575,5

5.ПоліськийДержкомлісгосп196820 104,020 104,0

6.Ялтинський гірсько-лісовийДержкомлісгосп197314 523,014 523,0

7.Мис МартьянУААН1973240,0240,0

8.КарадазькийНАНУ19792 855,22 855,2

9."Розточчя"Міносвіти19842 084,52 084,5

10."Медобори"Держкомлісгосп199010 516,710 516,7

11.Дніпровсько - ОрільськийДержкомлісгосп19903 766,23 766,2

12.Єланецький степМінекоресурсів19961675,71675,7

13.ҐорґаниМінекоресурсів19965 344,25 344,2

14.КазантипськийМінекоресурсів1998450,1450,1

15.ОпуцькийМінекоресурсів19981 592,31592,3

16.РівненськийДержкомлісгосп199947 046,847 046,8

17.ЧеремоськийДержкомлісгосп20012 975,72 975,7

Жорстке обмеження будь-якого господарського використання резервованих територій викликає негативне відношення місцевого населення і супроводжується частими порушеннями природоохоронного законодавства. Функціональні обмеження, зокрема проведення лише науково-дослідної та природоохоронної діяльності ставлять установу в жорстку залежність від державного фінансування, яке знаходиться далеко не на належному рівні. Окрім цього, збережені найбільш цікаві природні утворення держави є практично недоступними для відвідування як закордонними, так і вітчизняними громадянами.

Працівники природних заповідників, розуміючи складність цієї проблеми, часто проводять краєзнавчу екскурсійну діяльність, мотивуючи це необхідністю проведення екоосвітньої та ековиховної роботи, яка є однією з додаткових функцій цих природоохоронних установ. Проте, ця діяльність є можливою лише під керівництвом працівників заповідника на спеціально облаштованих екологічних стежках, створення яких вимагає додаткових коштів.Натомість, серед туристів дедалі більшої популярності набувають установи природно-заповідного фонду, які передбачають поліфункціональне використання територій. Це національні природні парки й регіональні ландшафтні парки. У структурі їхньої діяльності рекреаційне природокористування займає одне з чільних місць (табл. 4.3):