АПК і проблеми його розвитку
АПК (агропромисловий комплекс) - сукупність галузей народного господарства, зайнятих виробництвом продукції сільського господарства, її зберіганням, переробкою і доведенням до споживача.
До I сфери АПК відносять галузі промисловості, які постачають сільському господарству засоби виробництва, а також галузі, які зайняті виробничо-технічним обслуговуванням сільського господарства. II сфера - власне саме сільське господарство. III сфера - галузі, які забезпечують заготівлю, переробку, зберігання, транспортування, реалізацію продукції. Інколи виділяють ІV сферу - інфраструктуру (дорожньо-транспортне господарство, зв’язок, матеріально-технічне обслуговування, систему зберігання, складське і тарне господарство, галузі нематеріального виробництва та ін.).
В 1990 р. в Україні за обсягом продукції на ІІ сферу припадало 54,3%, на ІІІ - 34%, найменшою була частка галузей по ремонту тракторів і сільськогосподарських машин - 1,4%, а також торгівлі продовольством і мережі громадського харчування - 2,2%.
В США на початку 80-х років частка (за умовно чистою продукцією) І сфери складала 8%, ІІ сфери - 11%, ІІІ сфери - 81%, а за чисельністю зайнятих - відповідно 7%, 13% та 80%.
На одного фермера в США в І та ІІІ сферах працювало значно більше працівників, ніж в Україні.
Тенденція до більш швидкого розвитку ІІІ та І сфер в США зберіглась і в 80-ті роки. Так, за період, коли продукція сільського господарства зросла на 30%, продукція харчової промисловості збільшилась у 2,2 рази.
Розрахунки показують, що сьогодні для збільшення продовольства значно вигідніше вкладати кошти в розвиток ІІІ сфери АПК. Резерви збільшення продовольства тут значні: втрати становлять в картопляному і плодоовочевому підкомплексах 40-50% виробництва, у цукробуряковому - понад 30%, в молочному - близько 20%, м’ясному - 15%.
В 1989 р. середньорічна кількість працівників в колгоспах, радгоспах, міжгосподарських та інших виробничих сільськогосподарських підприємствах складала 5018 тис. чоловік. По відношенню до середньорічної кількості робітників і службовців в усіх галузях народного господарства (20249 тис. чоловік) це складало 24.5%. В США в 1989 р. в сільському господарстві було зайнято менше 3% від загальної чисельності працюючих (зараз - 1,8%).
Досвід США та країн Західної Європи, де питома вага зайнятих в сільському господарстві близька до рівня США, підтверджує можливість скорочення чисельності зайнятих в сільському господарстві України.
Однак питома вага зайнятих в сільському господарстві України буде більшою, ніж в США. Це визначається різницею в природно-кліматичних умовах України та США.
Північний кордон США проходить приблизно по тій географічній паралелі, де у нас знаходяться Луганськ та Макеєвка.. 40 - а паралель проходить по центру території США. Південний кордон України - знаходиться дещо на північ від 44 - ї паралелі. Значна частина території США знаходиться в зоні субтропіків.
Це дозволяє США вирощувати високі врожаї кукурудзи та сої - культури, на яких базується сучасне високопродуктивне тваринництво. В Україні можливості вирощувати такі культури обмежені, особливо це стосується сої - важливого джерела повноцінного білка для тваринництва.
В нинішніх умовах, при широкому застосуванні мінеральних добрив, нових сортів сільськогосподарських культур врожай їх все більше залежить від кількості опадів. У різних рослин - певні коефіцієнти транспірації. Щоб отримати вдвічі більший врожай сухої речовини, треба дати рослинам приблизно вдвічі більше води.
Як встановлено спеціалістами, для правильного розвитку зернових культур оптимальна норма опадів повинна складати не менше 760 мм на рік (для порівняння - в Рівненській області випадає 570-690 мм опадів на рік).